Заговоривши до Нори, Вінс уже не міг зупинитися. Він багато років оберігав свою велику таємницю, приховував свої мрії про владу та безсмертя від усього світу, але навіть після поразки з Денні Словічем не втратив бажання розповісти всім про свою майбутню велич. Здавалося, що Вінс записав у своїй голові все, що хотів розповісти, на кілометрову плівку і тепер прокручував її у прискореному темпі, вивергаючи власне божевілля на Нору, яку вже нудило від страху.
Вінс розповів, як дізнався про Ейнштейна, вбивши вчених, котрі займалися різними дослідженнями в рамках проекту «Франциск» у Банодайні. Він знав і про Аутсайдера, але не боявся потвори, бо, за його словами, стояв на краю безсмертя і викрадення пса було останнім кроком для справдження своєї Долі. А після цього, твердив Вінс, його вже ніщо не зупинить, навіть Аутсайдер.
Половини з того, що говорив кілер, Нора не розуміла. Вона припустила, що навіть якби зрозуміла його слова, то це означало би, що вона така сама божевільна. Хоча Нора не завжди вловлювала смисл, вона знала, що Вінс зробить з нею і Трейвісом, коли добереться до пса. Спочатку жінка боялася запитувати про це, так наче озвучені слова могли зробити її страшне майбутнє неминучим. Але коли до ґрунтової дороги, яка звертала з шосе і вела до їхнього дерев’яного будинку, залишалося не більше восьми кілометрів, Нора запитала:
— Ви ж не відпустите нас, отримавши собаку?
Вінс уважно дивився на неї, пестячи її поглядом:
— А як ти гадаєш, Норо?
— Гадаю, що ви вб’єте нас.
— Звісно.
Нора здивувалася, що зізнання Вінса не налякало її ще більше. Навпаки, його самовпевнена відповідь лише розлютила її, притлумивши страх. Нора загорілася бажанням зруйнувати його бездоганний план.
Вона розуміла, що суттєво відрізняється від колишньої Нори, якою була у травні і яка б жахнулася від нахабної і самовпевненої поведінки Вінса.
— А якщо я з’їду в кювет і спричиню аварію? — запитала Нора.
— Щойно ти крутнеш кермом, я застрелю тебе й перехоплю керування, — промовив Вінс.
— А якщо у вас не вийде і ви теж загинете?
— Я загину? Можливо. Але не під час такої дрібниці, як автокатастрофа. Е, ні… В мені занадто багато життів, щоб мене можна було так легко вбити. Та я й не вірю, що ти спробуєш так учинити. У глибині душі ти сподіваєшся, що твій чоловік перехитрує мене і врятує тебе, собаку і себе. Звісно, ти помиляєшся, але ніхто не забороняє тобі вірити. Він нічого не вдіє, оскільки побоїться поранити тебе. Я зайду в дім, приставивши револьвер до живота. Це паралізує його. І тих кількох секунд мені вистачить, щоб вибити йому мізки. Ось чому в мене лише один револьвер. Це все, що мені потрібно. Оці його турбота і переживання за тебе погублять твого чоловіка.
Нора вирішила, що їй у жодному разі не можна виявляти свого гніву. Вона повинна вдавати, що дуже злякалася, що вона просто слабка й перелякана жінка. Якщо він буде її недооцінювати, то може допустити промах і дати їй шанс.
Вона лише на мить перевела погляд з мокрого шосе на Вінса, котрий дивився на неї. І в його очах не було цікавості чи люті психопата, як можна було сподіватися, чи його звичного тупого спокою, а було щось схоже на співчуття і навіть вдячність.
— Я роками мріяв убити вагітну жінку, — сказав Вінс таким тоном, наче розмірковував про якусь гідну і похвальну ціль на кшталт розбудувати бізнесову імперію, чи нагодувати всіх голодних, чи доглядати за хворими. — Ще ніколи я не потрапляв у таку ситуацію, де ризик убивства вагітної жінки був би достатньо низьким, щоб можна було спробувати. Але у твоєму віддаленому будинку, коли я розправлюся з Корнеллом, у мене з’явиться ідеальна можливість.
— Будь ласка, не треба, — тремтячим голосом благала Нора, вдаючи переляк, хоча її нервове тремтіння було справжнім.
Вінс продовжив спокійним голосом, але вже з більшими емоціями, ніж раніше:
— Я отримаю енергію твого молодого і насиченого життя. Водночас у мить твоєї смерті до мене перейде ще й кришталево чиста, невикористана енергія немовляти, яка ще не встигла забруднитися брудом цього хворого і дегенеративного світу. Ти — моя перша вагітна жінка, Норо, яку я ніколи не забуду.
В її очах забриніли сльози, які теж не були частиною хорошої акторської гри. Хоча Нора вірила, що Трейвіс знайде спосіб впоратися з цим чоловіком, вона боялася, що він або Ейнштейн можуть загинути в сутичці, як не знала і того, чи переживе Трейвіс потрясіння, якщо не зможе захистити своїх рідних.