— Це всього лише олень! — промовив Волт.
Дійсно, то був олень.
Він зупинився в трьох метрах від них під похиленим гіллям ялин, здивовано витріщаючись на чужинців. Його карі очі світилися від подиву. Він високо здійняв голову і настовбурчив вуха.
— Вони вже так звикли до людей у каньйоні, що стали майже ручними, — промовив Волт.
Лем тяжко зітхнув, опускаючи револьвер.
Наче відчувши їхню напруженість, олень повернувся і зник у лісі.
Волт витріщався на Лема.
— Друже, а ти гадав, це що?
Лем промовчав і лише витер спітнілі долоні об піджак.
Вітер посилювався і ставав прохолоднішим. Наступав вечір, а за ним одразу йшла ніч.
— Ніколи ще не бачив тебе наляканим, — сказав Волт.
— Це все через цілий чайник кофеїну. Я сьогодні випив занадто багати кави.
— Не городи херню.
Лем знизав плечима.
— Здається, тварина, що вбила Далберґа, зубаста, має пазурі й дуже лиха, — сказав Волт. — Але ніяка чортова тварина не поклала би посеред кухні голову на таріль. Шибеницький гумор, а тварини, наскільки мені відомо, не любителі жартувати. Хто б не був убивцею Далберґа, він залишив голову, щоб настрахати нас. Господи, з чим ми маємо справу?
— Краще тобі не знати. Та й тобі не треба цього знати, бо ця справа у моїй юрисдикції.
— Чорта з два!
— У мене є на це повноваження, — продовжував Лем. — Це справа федеральних органів, Волте. Я конфіскую всі свідчення, які зібрали твої люди, та звіти, які вони встигли написати. І ви повинні мовчати про те, що тут побачили. Нікому ні слова! Єдиним матеріалом у справі буде записка від мене, яка надає федеральним органам виняткове право у розслідуванні цієї справи, згідно із відповідними нормативними актами. Ти, Волте, не понесеш жодної відповідальності, і що б не трапилося, тебе ні в чому не звинуватять.
— Маячня.
— Віддай мені цю справу.
Волт сердито відрубав:
— Я повинен знати…
— Віддай.
— …чи є якась небезпека для жителів мого округу? Чорт забирай, хоча про це розкажи.
— Так.
— Вони в небезпеці?
— Так.
— Якби я кинув тобі виклик і перевів цю справу під мою юрисдикцію, чи зміг би якось зменшити цю небезпеку?
— Жодним чином, — правдиво відповів Лем.
— Тоді не бачу сенсу змагатися з тобою.
— Згоден, — сказав Лем.
Він пішов назад до хатини, позаяк темніло швидко, а він не хотів бути поблизу лісу в такий час. Звісно, то був лише олень. А що вигулькне наступного разу?
— Почекай, — зупинив його Волт. — Просто вислухай. А погоджуватися зі мною чи ні, то вже сам вирішуй. Але спочатку вислухай.
— Давай, — нетерпляче сказав Лем.
Тіні від дерев невблаганно повзли колючою сухою травою галявини. Сонце вже хилилося за горизонт.
Волт вийшов з тіні на померхле сонячне світло, запхавши руки в задні кишені штанів і дивлячись собі під ноги, наче збираючись із думками. За мить він промовив:
— У вівторок після обіду хтось проник у будинок у Ньюпорт-Біч, застрелив чоловіка на ім’я Ярбек і забив його дружину до смерті. Тієї ж ночі хтось убив сім’ю Гадстонів у Лагуна-Біч. Там жила подружня пара та син-підліток. Поліція обох містечок працює з однією криміналістичною лабораторією, тому вони швидко виявили, що в обох місцях убивця користувався одним пістолетом. Але більше поліція нічого не дізнається у цих справах, бо ваше АНБ теж тихенько прибрало їх під свою юрисдикцію в інтересах національної безпеки.
Лем нічого не відповів. Він пожалкував, що взагалі погодився вислухати Волта. Все ж він не займався безпосереднім розслідуванням убивств учених, але був майже впевнений, що там є радянський слід. Лем доручив це іншим людям, щоб самому повністю зосередитися на пошуках собаки й Аутсайдера.
Надвечірнє сонце забарвило все довкола у яскравий помаранчевий колір. Не оминуло воно і вікон хатини, через що здавалося, що там палахтить вогонь.
Тим часом Волт продовжував:
— Потім убили доктора Дейвіса Везербі у Корона-дель-Мар. Він зник ще у вівторок. Сьогодні зранку брат Везербі знайшов тіло доктора у багажнику його машини. Коли приїхали місцеві патологоанатоми, то агенти АНБ вже були там.
Лема трохи стривожило те, що шериф так швидко зібрав, упорядкував і зіставив інформацію, отриману з різних містечок, які не входили до його округу і, відповідно, були поза його юрисдикцією.