— Годі про це, прошу тебе, не говори більше про це, — благала Люсі.
Джуліс бачив, що вона все ще соромилася своєї таємниці, ніяковіла через свій «жахливий дефект». Для його лікарського сумління це здавалося несосвітенною дурницею, проте він мав досить глузду, щоб увійти в її становище. Це також дозволило йому знайти вірний засіб підбадьорити її.
— Добре, тепер, коли я довідався про твою таємницю, Я відкрию тобі й свій секрет, — сказав Джуліс. — Ти щоразу питаєш, чому я, один з наймолодших і найталановитіших хірургів східного узбережжя, гибію в цьому місті. — Він насмішкувато перекривив одне з газетних повідомлень по його справі.
— Річ у тому, що я робив аборти, в цьому немає нічого поганого, це все ж таки наполовину медична професія; але мене накрили. Я мав друга, лікаря на прізвище Кеннеді, ми разом відбували інтернатуру, то справді чесний хлопець але він пообіцяв допомогти мені. Я так розумію, що Том Хейген колись пообіцяв йому, що з вдячності «родин» Корлеоне будь-коли допоможе, якщо у нього буде така потреба. Отже, він переговорив з Хейгеном. Я знаю лише, що звинувачення проти мене були відкликані, але Медична асоціація та істеблішмент східного узбережжя внесли мене до чорного списку. І тоді «родина» Корлеоне підшукала мені цю роботу. Я добряче заробляю. Комусь же треба виконувати й цю роботу. Оті дівчатка з ансамблю постійно потрапляють у ситуацію, та аборти — найпростіша річ у світі якщо пацієнтки вчасно звертаються до мене. Я пораю її так само, як ти чистиш сковорідку. Фредді Корлеоне справжній диявол. За моїми підрахунками, поки я тут, він забрюхатив п'ятнадцятеро дівчаток. Я вже серйозно подумую про те, щоб по-батьківськи побалакати з ним. Тим паче, що я вже тричі лікував його від гонореї і раз від сифілісу. Фредді схибнутий на цьому ділі.
Джуліс замовк. Він навмисне сказав зайвого, чого за ним звичайно не помічалося. Та хай Люсі знає, що і в інших людей, навіть у знайомих їй, таких, як Фредді Корлеоне, що їх вона знає і навіть побоюється, також в житті були неприємні секрети.
— Просто стався до цього як до еластичного органу в твоєму тілі, що втратив еластичність, — порадив Джуліс. — Видаливши частину, ти його зробиш пружнішим, жвавішим.
— Я подумаю, — сказала Люсі, хоча вже була певна, що погодиться на операцію, бо цілковито довіряла Джулісу. А тоді згадала про інше:
— А в скільки все це обійдеться?
Джуліс спохмурнів.
— У мене тут немає умов для такої операції, і це не моя спеціалізація. Але один мій друг у Лос-Анджелесі на цьому собаку з'їв, і в нього найкращі умови в пристойній лікарні. Він підправляє всіх кінозірок, коли ці дами усвідомлюють, що натягування шкіри на обличчі і підкачування грудей — це ще не вся відповідь на питання, як здобути чоловічу прихильність. Я йому зробив кілька послуг, отже, це нічого не коштуватиме Я роблю для нього аборти. Слухай, коли б це не було неетично, я б назвав тобі прізвища декотрих з кінозірок, які пройшли через цю операцію.
У Люсі відразу ж заговорила цікавість.
— Джулісе, ну будь ласка, скажи, — наполягала вона, — ну будь ласка.
Оце була б чудова тема для пересудів. У Джуліса була ще й та позитивна риса, що Люсі могла, не криючись, виявляти свою жіночу слабкість до пересудів і не боятися, що він сміятиметься з неї.
— Я розповім, якщо ти повечеряєш зі мною і потім переспиш у мене, — відповів Джуліс. — Нам треба надолужувати той дорогоцінний час, що ми його втратили через твою дурість.
Люсі відчула надзвичайну прихильність до нього, бо він був такий добрий. Отож вона змогла відповісти:
— Тобі не треба було б спати зі мною, ти ж знаєш, що зі мною, як я є зараз, тобі це не дасть насолоди.
Джуліс розреготався.
— Ти дурненька, ні, ти просто дурна. Хіба ти ніколи не чула про інші способи, значно старіші й цивілізованіші? Невже ти й справді така темна?
— А-а, ти про це, — озвалась Люсі.
— Ага, про це саме, — перекривив її Джуліс. — Мовляв, гарні дівчатка не роблять цього, і справжні мужчини не вдаються до цього. Та ще й в 1948 році Що ж, люба, я можу провести тебе в дім однієї літньої леді ось тут, у Лас-Вегасі, яка була молодшою дамочкою у найпопулярнішому борделі на Дикому Заході за старих часів, ще десь у 1880-х роках, якщо не помиляюсь. Вона любить побазікати про старі часи. І знаєш, що вона мені розповіла? Що оті обвішані пістолетами, оті мужні, несамовиті й рішучі ковбої завжди вимагали від дівчат втіхи «по-французькому», в медичній літературі це іменується «фелаціо», чи, як ти називаєш, «про це». Чи спадало тобі колись на думку робити «це» з твоїм коханим Сонні?
Люсі вперше здивувала його по-справжньому. Вона нагородила його, як він сказав би, усмішкою Мони Лізи (в його науковому інтелекті негайно виникло припущення: а може, це і є розгадка її віковічної таємниці) і спокійно відказала: