Снідаючи, Джоні ділився з ними грінками і шинкою, дав їм відсьорбнути кави. Ця звичка залишилася ще з тих часів, коли він співав з джазом і рідко їв удома, дітям подобалися його невчасні снідання, під обідки чи ранкові підвечірки, їм подобалися страви — біфштекс із смаженою в олії картоплею о сьомій ранку або шинка з яєчнею пополудні.
Лише їхній матері та кільком його найближчим друзям було відомо, як він обожнював своїх дочок. Після розірвання шлюбу, коли Джоні пішов з дому, розлука з дітьми дошкуляла йому найбільше. Ні за що він так не боровся, и за право залишитися їхнім батьком. У досить своєрідний спосіб він дав Джині зрозуміти, що йому було б не до вподоби її нове одруження, і то не тому, що він ревнував її, а тому, що піклувався про своє батьківське становище. Він обставив виплату грошей такими фінансовими умовами, що їй було несказанно вигідніше не одружуватися. Вона могла мати коханців, але ті не повинні були й на гарматний постріл наближатися до її дому. Проте з цього боку він не мав жодного сумніву щодо Джині. Вона завжди була навдивовижу сором'язливою і несучасною щодо сексу. Голлівудські прихвосні залишилися з носом, коли почали усипатися навколо неї, вишукуючи фінансові умови їхнього розлучення та можливі вигоди для себе від її відомого на всю країну чоловіка.
Він не боявся, що Джині може помислити про замирення через те, що він запропонував переспати минулу ніч з нею. Ні він, ні вона не хотіли поновлювати шлюб. Вона розуміла його пожадливість до краси, його нестримний потяг до молоденьких дівчат, значно вродливіших за неї. Хто тільки не знав, що він переспав з усіма партнерками по зйомках принаймні раз. Його хлопчача привабливість була такою ж невідпорною для них, як їхня врода для нього.
— Тобі треба збиратися, — нагадала Джині. — Томів літак незабаром прилітає. — Вона шугонула дівчаток з кімнати.
— Атож, — відповів Джоні. — Між іншим, знаєш, я розлучаюсь. Знову буду вільний як вітер.
Вона спостерігала, як Джоні вдягався. Він завжди тримач свіжу білизну і одяг в її домі, відколи вони дійшли нової злагоди після весілля Конні Корлеоне.
— За два тижні Різдво, — нагадала Джині. — Мені розраховувати, що ти будеш з нами?
Він вперше за весь час подумав про свята. Коли Джоні був при голосі, свята надавали чудову можливість підзаробити на концертах, але навіть і тоді Різдво було святою справою. Якщо він пропустить Різдво, це буде вже вдруге. Минулого року о цій порі він розважав свою майбутню другу жінку в Іспанії, намагаючись схилити її на шлюб.
— Ага, — озвався Джоні, — Святий Вечір і Різдво. — Він не згадав зустріч Нового року. Це буде один з тих розгульних вечорів, яких він потребував час від часу, щоб напитися разом з друзями, і ніяка дружина тоді йому не потрібна. Його сумління від цього не страждало.
Вона допомогла вдягти піджак і почистила його. Він завжди мав винятково елегантний вигляд. Вона помітила, що Джоні насупився, бо йому не сподобалося, як була випрана сорочка, та й запонки, які він не носив довгий час, були дещо крикливими як на його сьогоднішні смаки. Джині лагідно посміхнулась і докинула:
Том нічого цього не помітить.
Вони всі втрьох провели його за двері аж до машини. Донечки йшли по боках, тримаючи його за руки. Дружина ступала трохи позаду. Їй було приємно від його щасливого вигляду. Підійшовши до машини, Джоні обернувся, підняв по черзі доньок високо в повітря і поцілував їх, спускаючи на землю. А тоді поцілував дружину і сів у машину. Він не полюбляв розтягнутих прощань.
***
Про все заздалегідь подбали особистий представник Джоні Фонтане по зв'язках з громадськістю і його помічник. Біля будинку на нього чекала машина з водієм, яку взяли напрокат. В ній сиділи зв'язківець з громадськістю і один з його працівників. Джоні припаркував свій автомобіль, вскочив у винайнятий, і вони помчали в аеропорт. Він зачекав у машині, поки його представник зустрічав Тома Хейгена біля літака. Коли Том сів у машину, вони потиснули один одному руки і поїхали до Джоні додому.
Нарешті вони з Томом залишились у вітальні самі. Джоні не вибачив Томові, що той не дав йому зв'язатися з доном в ті скрутні часи, коли дон сердився на нього, це було ще до весілля Конні Корлеоне. Хейген ніколи не вибачався за свої вчинки. Він не міг інакше. В його обов'язки входило також бути громовідводом для обурених почуттів, які люди мали до дона, але не наважувались висловити їх безпосередньо, хоча він, може, на те і заслуговував.