– Ні, – відповіла Люсі і, побачивши, що він заходився писати в її історії хвороби, запитала:
– Оце і все?
Він кивнув, не зважаючи на неї. Вона пішла.
Через тиждень, побачивши її в кав’ярні, він присів біля неї.
– Як рука? – поцікавився він.
– Чудово, – вона усміхнулася до нього, – ви вельми нетрадиційний, але ж і вельми вправний спеціаліст.
– Ви ще не знаєте, наскільки я нетрадиційний, – усміхнувся він їй у відповідь. – А я не знав, яка ви багата. «Лас-Вегас Сан» якраз видрукувала список власників готелів, і у Люсі Манчіні хороші десять пунктів акцій. Я б міг зробити собі капітал на тій маленькій ґулі.
Вона не відповіла йому, зненацька згадавши Хейгенові напучування. Він знову посміхнувся до неї.
– Не турбуйтеся, я не сліпий. Ви одна з підставних конячок, у Вегасі їх хоч відбавляй. А чому б нам не піти сьогодні десь на концерт, а потім ми б повечеряли. Я б навіть купив вам кілька жетонів для рулетки.
Вона вагалася. Він умовляв її. Зрештою вона сказала:
– Я б пішла, але боюся, що ви будете розчаровані закінченням цього вечора. На відміну від більшості лас-вегаських дівчат, я не розпусниця.
– Саме тому я вас і запрошую, – сказав Джуліс підбадьорливо. – Я призначив собі вечір відпочинку.
Люсі посміхнулася до нього і сказала дещо невесело:
– А що, хіба це на мені написано?
Він заперечливо хитнув головою, і вона додала:
– Гаразд, вечеря за вами, але жетони на рулетку я купуватиму собі сама.
Вони пішли на супершоу, і Джуліс веселив її, наводячи медичні визначення оголених стегон і грудей різного типу, але робив це не образливо і дуже дотепно. Потім вони вдвох грали на одній і тій самій рулетці й виграли більше ста доларів. Пізніше, вже місячної ночі, вони поїхали до Камінної Дамби, він спробував було підступитися до неї, але коли вона стала пручатися після кількох поцілунків, Джуліс побачив, що вона й справді не мала наміру, і припинив зазіхання. Знову ж таки він поставився до своєї невдачі з добрячим гумором.
– Я ж казала тобі, що не буду, – виправдовувалася Люсі перед ним.
– Але б ти почувалася неабияк ображеною, якщо б я навіть не спробував, – заявив Джуліс. І їй довелося розсміятися, бо ж то була правда.
У наступні кілька місяців вони заприятелювали. Це не була любов, бо ж вони не злягалися, Люсі завжди зупиняла його. Вона бачила, що її відмова збивала його з пантелику, але не вражала, як вразила б більшість чоловіків, і це сповнило її ще більшою довірою до нього. Вона бачила, що за своєю професійною лікарською зовнішністю він був життєлюб і відчаюга. На вихідних він ганяв на спортивних авто з форсованим двигуном на каліфорнійських автострадах. Джуліс розповідав їй, що під час відпустки він забрався в Мексиці у віддалені, справді дикі місця, де прибульців відправляли на той світ лише заради їхніх черевиків і життя було таким же примітивним, як і тисячу років тому. Цілком випадково вона дізналася, що він був хірургом і колись працював у відомій лікарні в Нью-Йорку.
Це як ніщо інше здивувало її: чому ж тоді він погодився на роботу в готелі? Коли вона спитала його, Джуліс відповів:
– Розповіси мені про свою велику таємницю, я тобі розповім про мою.
Вона зашарілась і більше не наполягала. Джуліс теж не підтримав тієї розмови, їхні стосунки й надалі залишалися дружніми, та вони для Люсі важили більше, ніж вона собі у тому зізнавалася.
І ось тепер, сидячи біля басейну і тримаючи в руках біляву Джулісову голову, вона відчувала всеохопну ніжність до нього. Її поперек затерп, не помічаючи того, вона лагідно гладила його шию й підборіддя. Здавалося, він спав, не реагуючи, вона збудилася від близькості його тіла. Зненацька він прибрав голову з її колін і встав. Він взяв її за руку і повів по траві до цементної доріжки. Вона слухняно йшла слідом, навіть коли він завів її до котеджу, у якому винаймав собі номер. Коли вони зайшли усередину, він намішав обом по великій склянці коктейлю. Після пекучого сонця та її власних палких думок випите шугонуло в голову, вона захмеліла. Джуліс обняв її, і їхні тіла, майже голі, якщо не зважати на вузенькі купальники, притислись одне до одного. Люсі шепотіла: «Не треба», – але якось непевно, і Джуліс не зважав на неї. Він спритно зняв бюстгальтер її купальника, щоб пестити важкі груди, поцілував їх і стягнув із неї плавки, цілуючи її тіло, її опуклий живіт і внутрішній бік стегон. Він випростався, вивільнився зі своїх плавок, обняв її, і ось вони голі, зі сплетеними руками, лежали в ліжку, вона відчула, як він входить у неї, і цього було досить, щоб вона досягла бурхливого оргазму. Наступної миті в рухах його тіла Люсі відчула подивування. Її охопив той всепроникний сором, який відчувала, доки зустрічалася із Сонні, але Джуліс вже вигинав її тіло на краю ліжка, розташовував її ноги, і вона відчула, що він контролює її кінцівки і тіло, і ось він знову входив у неї, цілував її, і тепер вона вже могла відчути його, але, що важливіше, вона чула, що він також щось відчуває і йде до свого оргазму.