Выбрать главу

Фредді ще не оклигав від снодійного і лежав у своїй кімнаті в батьківському домі. Сонні й Майкл навідалися до нього і були вражені блідістю і явною хворобливістю.

– Господи, – сказав Сонні Майклові, вийшовши від Фредді, – у нього такий вигляд, ніби його продірявили ще гірше, ніж старого.

Майкл знизав плечима. Йому траплялося бачити солдатів після бою в такому стані. Але він ніколи не сподівався, що таке станеться з Фредді. Він пам’ятав, що середній брат у дитинстві був фізично найміцнішим із них усіх. Він був також найслухнянішим сином свого батька. Проте всі знали: дон давно відкинув думку, що середній син посяде помітне місце в «родинному ділі». Він був не досить кмітливий і до того ж не досить жорстокий. Надто легко поступався й не мав потрібної сили волі.

Пізно опівдні Майкл прийняв дзвінок від Джоні Фонтане з Голлівуду.

Слухавку взяв Сонні.

– Ні, Джоні, не варто тобі приїздити, щоб провідати старого. Він дуже слабий, твій візит наробить тобі поганої слави, а старому, я знаю, це не сподобається. Почекай, поки йому покращає, ми перевеземо його додому, тоді й навідаєшся до нас. Гаразд, я перекажу йому твої побажання. – Повісивши слухавку, Сонні зауважив Майклові:

– Старий зрадіє, що Джоні хотів прилетіти з Каліфорнії навідати його.

Згодом один із Клеменциних хлопців покликав Майкла до телефона на кухні. Телефонувала Кей.

– Як здоров’я твого батька? – запитала вона. В її голосі відчувалася напруженість. Майкл розумів, що Кей не хочеться вірити газетним повідомленням про випадок із доном Корлеоне, у яких його називали гангстером.

– Усе буде гаразд, – сказав він.

– Чи можна мені разом із тобою провідати його в лікарні? – запитала Кей.

Майкл засміявся. Він колись розповів їй, наскільки важливі такі візити для того, хто прагне сподобатися старим італійцям.

– Це особливий випадок, – відповів він. – Якщо хлопці з газет дізнаються, як тебе звуть, про твоє походження, то ти потрапиш на третю сторінку «Дейлі ньюс». Дівчина зі старої американської сім’ї – янкі – зв’язалася із сином великого боса мафії. Як це сподобається твоїм рідним?

– Мої рідні ніколи не читають «Дейлі ньюс», – холодно відповіла Кей.

Знову запала напружена пауза, потім Кей запитала:

– У тебе все гаразд, правда ж, Майку? Тобі ніщо не загрожує?

– Усі кажуть, що я хлопчик-мазунчик у сім’ї Корлеоне, – відповів Майкл сміючись. – Я нікому не страшний. Отож ніхто не схоче завдати собі клопоту зі мною. Ні, Кей, усе лихе вже позаду. Це просто якийсь нещасливий випадок. Я тобі поясню, коли ми зустрінемося.

– А коли це трапиться?

Майкл подумав хвильку.

– А що як сьогодні пізно ввечері? Повечеряємо у тебе в готелі, а потім я навідаюся в лікарню до мого старого. Мені вже набридло сидіти вдома й відповідати на телефонні дзвінки. Гаразд? Але нікому ні слова. Я не хочу, щоб фотокореспонденти наклацали знімків із нас обох. Тут не до жартів, Кей, така історія була б страшенно неприємною, надто для твоєї рідні.

– Гаразд, – відповіла Кей. – Я чекатиму. А може, сходити купити щось на Різдво для тебе?

– Ні, – відповів Майкл, – просто будь готова.

Кей засміялася трохи збуджено.

– Буду. Адже я завжди готова, хіба не правда?

– Так, правда, – відказав він, – через те ти моя найкраща дівчина.

– Я люблю тебе, – проворкотіла Кей. – Ти можеш мені сказати так?

Майкл зиркнув на чотирьох громил, що сиділи на кухні.

– Ні, – відповів він. – До вечора, гаразд?

– Гаразд!

Він поклав слухавку.

Нарешті з’явився після сьогоднішньої роботи Клеменца і сновигав по кухні, готуючи велику каструлю томатного соусу. Майкл кивнув йому й подався в наріжну кімнату, де Хейген і Сонні нетерпляче чекали на нього.

– Чи Клеменца вже тут? – спитав Сонні.

Майкл усміхнувся.

– Варить спагеті, наче для цілої армії.

Сонні нетерпляче перебив:

– Скажи йому, хай перестане вовтузитися з тим лайном, а йде сюди. У мене є для нього важливіші справи. І Тессіо також поклич!

За кілька хвилин усі вже сиділи в кабінеті. Сонні коротко спитав Клеменцу:

– Ти про нього пам’ятаєш?

– Більше його не побачиш, – запевнив Клеменца.

Майкла шпигонуло, наче електрикою: зрозумів, що це говориться про Полі Гатто і що маленький Полі вже мертвий, замордований цим хвацьким весільним танцюристом Клеменцою.