Выбрать главу

Хейген схилив голову. Якусь хвильку він напружено думав. Потім сказав:

– Я переговорив із твоїм хлопцем у поліції. Він каже, що Солоццо напевне підкупив капітана Маккласкі за великі гроші. Мало того, капітанові пообіцяли пай в операціях із наркотиками. І Маккласкі погодився бути особистим охоронцем Солоццо. Турок тепер не вистромляє носа зі своєї барлоги без Маккласкі. Коли він стрінеться з Майком для переговорів, Маккласкі сидітиме поруч із ним. У цивільному, але при пістолеті. Ти повинен зрозуміти, Сонні, що поки у Солоццо така охорона – він неприступний. У Нью-Йорку ще нікому не вдавалося пристрелити капітана поліції, аби не поплатитися за це. Важко уявити, що тоді зчиниться в місті: газети, цілий департамент поліції, церкви – всі накинуться, як пси. Це була б катастрофа. Усі «родини» повстануть проти тебе. «Родині» Корлеоне проголосять анафему. Навіть політична підтримка старого зникне в одну мить. Отож візьми це до уваги.

– Не може ж той Маккласкі весь час стовбичити коло Турка. Ми вичекаємо, – стенув плечима Сонні.

Тессіо й Клеменца зосереджено пихкали сигарами й пріли, не наважуючись втрутитися в розмову. Якщо дійдуть до хибної ухвали, то не комусь, а саме їм доведеться платити власною шкурою.

Вперше озвався Майкл. Він спитав Хейгена:

– Чи можна старого перевезти з лікарні сюди?

Хейген заперечливо хитнув головою:

– Це перше, чим я поцікавився сьогодні. Не можна. Він ще в поганому стані. Витягти витягне, але він ще потребує пильної уваги, не виключена нова операція. Неможливо.

– Тоді немає іншого виходу, як негайно усунути Солоццо, – заявив Майкл. – Ми не можемо чекати. Цей тип дуже небезпечний. Він знову придумає якусь несподіванку. Пам’ятайте: для нього ще й досі вся притичина в тому, аби знищити старого. І він це знає. Згоден, він знає й те, що тепер це надзвичайно важко зробити, і тому ладен визнати поразку, аби урятувати собі життя. Але коли Солоццо побачить, що так чи інакше йому самому теж амба, він знову спробує порішити дона. Тепер, коли йому допомагає капітан поліції, хто може ручатися, що Турок не вигадає якогось нового ходу? Ми не можемо ризикувати. Нам треба усунути Солоццо негайно.

Сонні замислено почухав підборіддя.

– Правду кажеш, хлопче, якраз у саму точку – ми не можемо дозволити Солоццо ще один замах на старого.

– А як же з капітаном Маккласкі? – запитав розважно Хейген. Сонні повернувся до Майкла з якоюсь особливою посмішкою.

– Еге, хлопче, а що ж робити з отим грубим поліцейським капітаном?

– Так, це крайній захід, – промовив повільно Майкл, – але є випадки, коли бувають виправдані крайні заходи. Уявімо, що доведеться вбити й капітана Маккласкі. Тоді треба його добре знеславити, аби він мав вигляд не чесного капітана поліції, що ретельно виконує свої обов’язки, а злодійкуватого полісмена, замішаного в шахрайствах, – мовляв, вимагач дістав по заслузі. Ми ж не дурно платимо газетярам; отже, треба подати їм цю версію з достатньою кількістю доказів, щоб вони вхопилися за неї. Це трохи вгамує пристрасті. Ну, що скажете? – Майкл пильно подивився на кожного з присутніх. Тессіо й Клеменца сиділи з похмурими обличчями і вперто мовчали. Сонні вимовив все з тією ж незрозумілою усмішкою:

– Гай-гай, хлопче, ти робиш успіхи. Устами немовлят, як завжди казав дон. Ну-бо, Майку, навчи нас уму-розуму.

Хейген також стиха сміявся, відвертаючи голову вбік. Майкл спалахнув:

– Ну що ж, вони хочуть, аби я пішов на зустріч із Солоццо. Отож будуть присутні: Солоццо, Маккласкі та я, і щоб нікого більше. Домовтеся про зустріч за два дні від сьогодні, довідайтеся від наших інформаторів про місце зустрічі. Наполягайте на публічному місці, скажіть, що я не дамся завести мене кудись у мебльовані квартири або житловий будинок. Хай буде ресторан чи бар, треба вибрати вечірній час, коли в ресторані найбільше людей, щось у такому дусі, аби мені ніщо не загрожувало. І вони також почуватимуться в безпеці. Навіть Солоццо не сподіватиметься на те, що ми зважимося пристрелити капітана. Вони обшукають мене, коли я прийду на зустріч; отже, на той час мені треба бути чистим, але подумайте, як забезпечити мені зброю під час зустрічі з ними. А потім я впораю їх обох.

Чотири пари очей витріщилися на Майкла. Клеменца і Тессіо були просто приголомшені. Хейген, здавалося, трохи засмутився, проте не здивувався. Він почав щось говорити й припинив. Але важке купідонове обличчя Сонні раптом перекривилося від сміху, і він вибухнув гучним реготом. Сміх був цілком щирий, невтримний. Сонні ледь не розривався. Він показував пальцем на Майкла і намагався говорити крізь спазми реготу: