І чи варто переконувати, що така духовна рать не могла не бути непереможною? Тоді також існували потужні імперії, були могутні політичні владики, міцно збиті й добре керовані монаршими дворами королівства. І в усіх – мілітарна сила. Зі зброєю в руках – майже все посполите громадянство. Армія в незмінному розумінні цього ремесла лицарського. Але тоді не було на планеті армії, могутнішої за легендарний Орден воїнів-ченців – тамплієрів. Навіть якби проти них об’єдналися всі армії всіх європейських королів, вони були б зметені цією фантастичною силою по-справжньому першої на планеті наддержави! Але наддержави не золотого тільця, як нині, а наддержави духа, що черпала свою могуть із небес.
Андрій Бальтазар знав про це не з книжок. Щойно він натрапив у книжкових глибинах на цю милозвучну перлину, на саме це дзвінке і пречисте слово – тамплієр, він миттєво згадав, що сам був там, був захисником храму Господнього. У попередньому житті. Як і в цьому.
Вони знову пішли до гардеробу. А тишу сколихнуло дружне дитяче шепотіння. Школярів почав таки охоплювати страх. Ці діти народилися вже після війни, але вони з розмов батьків знали, що це таке. Що таке встановлення радянської влади. У родині майже кожного з них бракувало когось. Це були діти, які про розстріли КГБ знали не з книжок.
Тим часом Самоплатов телефонував до Москви, до центрального апарату КГБ. На Луб’янку. Начальникові Головного управління боротьби з релігійними екстремістськими формуваннями.
– Вот здесь написано: «Тамплиеры». Вот так и написано, – диктував він телефоном. – Ты мне дай справку. Кто такие? Где действуют? Какие подрывные центры руководят ими оттуда, с Запада? Как ты не знаешь? А кто тогда знает? В СССР их нет. Ликвидированы? Ну и хорошо. А где они есть тогда? Видишь, в эту чертову Галичину пробрались. ЦРУ их забросило, как пить дать. Меня, слышишь, чутье не подводит. Без Запада не обошлось. Мы стоим на пороге разоблачения мощного подрывного подполья против Советского Союза. Они ведь детей втянули. Всех. Поголовно, представляешь? Сегодня сожгли весь отряд КГБ эти тамплиеры, а ты говоришь не знаешь. Давай-давай. Поднимай картотеку, поднимай досье. Жду немедленно. Я сейчас должен звонить Никите Сергеевичу. Смотри, чтобы он мне раньше не позвонил.
І тут закритий зв’язок перервався. У слухавці пролунав глухий голос із комутатора:
– Товарищ Самоплатов? С вами будет говорить товарищ Хрущев.
– Ну что ты там накопал, Паша? Не всех коновальцев с бандерами ты ликвидировал, получается, – глава СРСР, як завжди, робив висновки, ще не вислухавши доповіді.
– Докладываю, дорогой Никита Сергеевич. Местный комсомольский руководитель решил ликвидировать крест на церкви в родном селе. Но против него поднялось местное подполье. В результате столкновения с органами КГБ есть жертвы, о которых вы знаете. В ходе розыскных мероприятий нами выявлена подпольная организация тамплиеров.
– Кто выявлен? Я не расслышал.
– Там-пли-е-ры, Никита Сергеевич, тамплиеры. Нами выявлена разветвленная сеть ихней молодежной организации. Так сказать, националистический комсомол.
– Так это так теперь ОУН называется?
– Никак нет. Это не ОУН, товарищ Хрущев. Это совсем другое.
– И что это «совсем другое»?
– Не могу знать. Это неизвестный нам пока подрывной центр, руководимый из ЦРУ. В центральном аппарате сейчас мне дадут информацию об этом тамплиере.
– Так ты находишься на месте и ничего не знаешь, а они из Москвы будут тебе давать информацию, которой тоже не имеют? Так получается?
Самоплатову відібрало мову.
– И еще бандеровцев выгораживаешь. Может, ты поехал выполнять инструкции Лаврентия давать им автономию? С тобой все понятно, Самоплатов. Все подтверждается. Это последняя капля. Ты чего это по селам шлялся и про Коновальца расспрашивал у пацанов? Каяться поехал?
Що мав казати старий кілер – він онімів. З ним говорив глава наймогутнішої на планеті соціалістичної держави. Йому наче не звикати, але щоб говорити так і з такими натяками…
Вперше вождь СРСР Сталін викликав його до себе 30 років тому. І дав доручення вбити Троцького. Чітко та ясно. І він зробив це. Організував за вищим розрядом політичних убивств. Сокирою по голові – і нема вождя російського народу і світового пролетаріату, сина крамаря Бронштейна з Херсонської області. А тут – кого вбивати? Тепер він безпорадний. Постарів ліквідатор. І ще ця сволота з Луб’янки – ні хера не знає.
– Этот парень рядом с тобой?
– Пока нет. Пока не выявлено. Но мы допрашиваем всех заговорщиков с целью выявления.