Вияви стигми відомі і в Україні, особливо Західній. Там першим стигматиком стала Євстахія Бохняк, яка народилася в місті Кристинопіль, а померла та похована у Львові на Янівському цвинтарі. Анастасія Волошин народилася в селі Красне. Перші стигми в неї з’явилися ще у 1935 році. Коли до Галичини прийшла Червона армія, жінку вивезли в Читинську область. Параскевія Наконечна походила із села Сулятичі. Мала рани у вигляді тернового вінця.
Найвідомішим стигматиком є Степан Навроцький, який трагічно загинув від рук польських націоналістів і похований біля сільської церкви села Кедрівка обабіч автотраси Київ – Чоп. Донині живе багато людей, які були особисто знайомі зі Степаном і на власні очі бачили його екстази. Вони записали його численні пророцтва під час екстаз».
– Що за Кедрівка? Та сама? – відірвався від читання генерал КГБ.
– Та сама. І могила та сама. Під церквою. Можна піти помолитися над Степановими мощами.
Але Кушнірук уже не чув, що говорить Андрій. Він кривився від «заніматєльного» чтива, але не міг полишити його.
«У Степана якийсь час були такі рани: на обох долонях, на стопах обох ніг, багато ран широким пасом навколо голови та на лівій половині грудей, під серцем. Найбільше йому боліла ота остання рана – під серцем.
Степан діставав рани раптово і сповна, тобто вони одразу були глибокими і рясно кровили, як це видно на всіх фотографіях. Залишалися вони на тілі протягом кількох годин і після екстази. Відтак вони починали дивним чином просто на очах гоїтися, закриватися і зникати. Залишався після них, як звичайно по загоєній рані, синявий знак, який за два дні також зникав, не залишивши й сліду. Якби не фотографії та закривавлені простирадла, годі було повірити, що все це було. Численних свідків таке явище просто приголомшувало.
Перебуваючи в екстазі, Степан промовляв до присутніх голосом малої дитини, яка називала себе Гаврилком. Істина з дитячих вуст звучала навдивовижу по-дорослому. Цей голос сповіщав присутніх про природу стигматиків – люди можуть захитатися у вірі, тому Бог посилає обранців, які своїм терпінням мають зміцнити віру.
В екстазі Степан Навроцький передбачив розгром Гітлера, назвав точну дату падіння режиму Муссоліні, а також місяць і день смерті Сталіна. Сексоти доносили те, що він говорив окупантам дитячим голосом. Він сидів у катівнях і гестапо, і НКВД. Але загарбники не тримали його довго й випускали. Дуже точно він описав обставини й точну дату своєї трагічної смерті. У роки німецької окупації він пророкував повернення більшовицького режиму, який проллє море невинної народної крові. Але часто Степан повторював, що після цих мук і страждань Україна обов’язково стане вільною, незалежною державою. У 1944 році він назвав рік проголошення незалежності України – 1991-й.
Стигмати – то живі хрести, що воскресають поміж нас і крізь муки Христові навертають нас до віри, бо лише у вірі є спасіння».
– І ти хочеш, щоб я повірив у цю нісенітницю, у ці попівські байки? – генерал мав єдину відповідь на виклик в’язня. Іншого йому просто не дано. – Знаєш, як писав наш пролетарський класик: «В коммунизм из книжек верят средне».
Андрій стояв у кутку кімнати, повернувшись спиною до Кушнірука. Тепер генерал підійшов ближче. Забої на тілі хлопця майже зникли. Про них нагадували лише синці. І хрест, у який виструнчилися вени на лівому коліні.
Було не до кпинів. Дива творилися на очах. Не вір книжкам, але вір очам своїм! В «Акваріумі» є цілий каскад дисциплін про езотерику, окультизм та всіляку іншу магію, яка споконвіку супроводжувала політику. Кушнірук зараховував себе до інтелектуального крила чекістської організації, тому не лише вголос, а й за глибоким переконанням уважав, що на всі ці психічні відхилення можна зважати, але не варто сприймати їх серйозно.
Та перед ним стояв живий свідок Усевишнього, чи як там вони називають свого Бога. Тут написано, що ці стигмати можуть передбачати. За це вхопився дещо спантеличений після читання генерал:
– Скажи мені, що чекає на тебе і твою сім’ю?
– Це зрозуміло без дару передбачення. Для цього досить просто знати, у якій державі ти живеш.
– А що ти можеш передбачити для мене? Що на мене чекає? Адже мої відносини з цією державою дещо відрізняються від твоїх.