— А якщо тіло туди підкинули? — припустив Герман.
— Не думаю. Надто складно для втілення. По-перше, коли людина вмирає, тіло стає вдвічі важчим, — Аліна згадала, як перекладали в домовину її матір. Саме тоді вона й дізналася про цей факт. — По-друге, ризиковано: могли би легко помітити.
— Припустімо, що Богдан знав свого вбивцю. До речі, найчастіше так і буває: вбивають, як правило, свої ж, — Грушевський-старший зняв окуляри й поклав на стіл. — Отже, невідомий вбиває Бодю, потім залишає помешкання, зімітувавши опечатаний вхід. А ти, Германе, в темряві міг не помітити, що печатка зірвана.
— Але ж як вбивця без ключів відчинив двері?
Геннадій підняв угору вказівного пальця й відповів питанням на питання:
— Германе, а ти як потрапив до квартири?
Племінник спершу знітився, потім пояснив, що використав давнє вміння відчиняти двері шпилькою.
— В тому то й річ. Це таки хтось із близьких.
— Що ти маєш на увазі?
— Ви в дитинстві любили цим займатися. Вся ваша компанія: ти, Антон, Юрко та Вадим, — Геннадій замовк, даючи можливість побачити те, на що сам вже давно звернув увагу.
— Ти хочеш сказати, що це Вадим? — Герман намагався усвідомити власне відкриття.
— Цілком можливо, — спокійно промовив батько Антона. — Принаймні він уміє відчиняти замкнені двері.
— Але ж навіщо це йому потрібно? Та й з Галкою вони вже тоді зустрічалися.
— То, може, тому вони й тягнули так довго з весіллям. Точніше, тягнув Вадим. Йому хотілося бути з Ірою, а вона не хотіла розлучатися.
— Але як він вбив сестру? — Герман все ще не хотів вірити в цю версію.
— Давай поки облишимо питання «як». Наразі важливо зрозуміти, хто міг це зробити й кому було вигідно за тієї чи іншої причини.
— А Вітя? — запитала Аліна. — Чому це не може бути він?
Чоловіки запитально подивилася на дівчину, вона ж продовжила:
— Вітя знає, як відмикати двері?
— Про це він ніколи не розповідав. Ми з ним познайомилися в універі, тож до нашої хуліганської компанії він не входив, — Герман криво посміхнувся.
— Просто ти казав, що йому подобалася Іра. З твоїх слів я також зрозуміла, що протилежна стать його шанує. Як на мене, це навіть більш логічно, ніж версія з Вадимом. Зважаючи на стосунки Вадима з Галкою.
— Відчинити старі двері квартири Юрки — то взагалі не проблема, — замислився Герман, погладжуючи бороду.
— Вітя має мотив, — Геннадій почав загинати пальці. — Ірі міг помститися за відмову вийти за нього; Юрці — за податкову й втрачені гроші (плюс Юра дізнався, що смерть Іри — не самогубство). Вбивство Богдана — помста супернику. І нарешті тебе, Германе, легко підставити. Ти в цій історії — цап-відбувайло. Мотив для вбивства Юри в тебе є, і ти ще збрехав слідчому.
Герман тихо вилаявся, розуміючи, що дядько має слушність.
— Думаю, він здогадався, що ти не відтягуватимеш похід до Юрки по щоденника, — продовжив Геннадій. — Відтак, коли ти опинився у пастці, — себто в квартирі — викликав поліцію. Тільки ти виявився везунчиком і зміг утекти... Вітя лишається чистим, а тебе розшукує поліція за два тяжкі злочини, — резюмував Грушевський-старший.
— Та й випивали ви разом. І саме після цього ти маєш провал у пам’яті. Він легко міг щось підсипати в алкоголь, — додала Аліна. — Лишається зрозуміти, як Вітя вбив Іру.
Герман мовчав. Він думав про те, що помилявся, вважаючи, що сестру вбили через неподілене майно.
— А що ти думаєш про Марію?
— А що Марія? — здивувався Геннадій.
— Вона могла бажати смерті Антонові та іншим?
— Марія — чудова людина. Вона кохала Антона.
Герман скривився: він ніяк не міг второпати, як дядько не усвідомлював її меркантильності.
— У неї зараз хтось є?
Грушевський-старший стенув плечима:
— Рита підозрює, що є. Тільки Маша не хоче зізнаватися, оскільки боїться втратити нашу фінансову підтримку. Я особисто в це не вірю. Але навіть якщо й так – це не робить її винною у вбивствах. Германе, зосередься: нам потрібно знайти того, кому вигідно.
Герман хотів щось додати, проте в останній момент передумав:
«Дядько має рацію: спершу треба зрозуміти, кому вигідно, а вже потім дізнаємося як її вбили. Невже таки Вітька? І якщо це він, то навіщо йому вбивати Антона?»
— А Антон? — немов прочитала його думки Аліна. — Хто його вбив? І навіщо? Той самий Вітя?
— Думаю, він, як і Юрка, міг щось дізнатися, — мовив Герман.
— Може, він теж бачив щоденник Іри? Адже саме він підказав, де його шукати, — підхопила думку Аліна.
— Тобто, «підказав, де його шукати»? — нашорошив вуха Геннадій.