Бекі знає, що нічого не може вдіяти.
— Це детективи, про яких я тобі розповідала, — втомлено промовляє вона. — Розслідують убивство Аманди.
— Заходьте, — каже чоловік.
Вебб проминає повз неї, а слідом за ним Мун.
— Можна взяти ваші пальта? — пропонує Ларрі.
Бекі спострігає за чоловіком, доки той розвішує мокрі пальта детективів. Її серце калатає в грудях, в роті пересихає.
Ларрі ніколи їй не пробачить.
Бекі вмикає кілька ламп, і всі вони сідають у вітальні. Надворі стемніло, у переднє вікно періщить дощ.
— Не знаю, як багато ваша дружина розповіла вам… — починає детектив Вебб, скоса поглядаючи на Бекі.
«Покидьок».
— Я майже нічого йому не розповіла, — каже Бекі. — Кажу ж, він щойно повернувся додому.
Ларрі нервово поглядає на дружину. Раптом вона просто хоче, щоб усе скінчилося якнайшвидше. Не може чекати, доки сокира впаде їй на голову.
— Ларрі, я маю тобі дещо розповісти, — нітиться Бекі. їй майже відбирає мову. — Я все одно мала б сказати тобі. — Вона глитає. — Присягаюся, я сказала б…
— Сказала б що? — питає Ларрі. Він явно нервується.
І вона випалює, дивлячись у підлогу:
— Я спала з Робертом Пірсом. Коли тебе не було. Вони про це дізналися, коли розслідували вбивство його дружини.
Нарешті Бекі підіймає очі й поглядає на свого чоловіка. Той сидить нерухомо, зовсім блідий з лиця.
— Пробач.
Здається, Ларрі цілковито приголомшений. Авжеж, приголомшений. Він ніяк від неї цього не очікував. Вона заплющує очі.
— Як ти могла? — промовляє він.
— Пробач, — скімлить вона, розплющуючи очі.
Ларрі виразно дивиться на двох детективів поліції й каже:
— Мабуть, вам краще піти.
— Боюся, ми маємо поставити кілька запитань, перш ніж підемо, — говорить Вебб.
Бекі переводить на детективів злий, обурений погляд і чекає. Не хоче їм допомагати.
— Ми говорили з Полом Шарпом, — каже Вебб.
Бекі пригадує, що саме розповіла вранці цим самим детективам. І стурбовано думає про Олівію.
— З Полом? — здивовано перериває Ларрі.
їй раптом спадає на думку, що, можливо, Ларрі знав про Пола й Аманду.
— Пол зустрічався з Амандою, — каже Бекі.
— Ми цього не знаємо, — м’яко завважує Вебб.
Вона обертається до нього.
— Він це заперечив?
— Так, заперечив.
Бекі фиркає.
Вона знає, що саме бачила.
— Він визнав, що говорив з Амандою того вечора в її машині, — розповідає детектив. — Але каже, що застерігав її. Вважав, що в неї роман з колегою з його роботи, і радив їй відступитися.
Промовляючи це, Вебб дивиться на Ларрі.
— Правдоподібна історія, — саркастично каже Бекі, очікуючи, що чоловік її підтримає.
Але Ларрі просто мовчить.
Вебб продовжує:
— Власне, він сказав, що вважає, буцімто в Аманди був роман з вашим чоловіком. Адже це так, містере Гаррісе?
Бекі дивиться на свого чоловіка, ошелешена.
Тепер Ларрі хитає головою — узад-уперед, повільно, насуплено.
— Ні. У мене не було з нею роману. Не можу повірити, що Пол вам таке сказав.
У Бекі голова йде обертом. Усі дивляться на Ларрі.
— Це неправда, — заперечує Ларрі. — Я не спав з Амандою.
Він зухвало дивиться на інших.
— Чому він таке сказав, якщо це неправда? — питає Вебб.
Ларрі нервується.
— Річ у тім, що Пол вважав, ніби в мене роман з Амандою. Він говорив зі мною про це. Я заперечив, бо це неправда. Гадав, що він мені повірив. У голові не вкладається, що він обговорював це з Амандою.
— Чому він вважав, що у вас із нею роман? Навіть після того, як ви це заперечили? — наполягає Вебб. — Є версії?
Бекі вловлює сарказм у тоні детектива.
— Ви маєте зрозуміти, якою була Аманда, — починає Ларрі, немов захищаючись. — Вона була приваблива. Іноді працювала в нашому офісі. Вона могла поводитись… неналежним чином. Одного дня вона була у мене в кабінеті й поводилась непристойно, і Пол це побачив.
— Ви маєте проговорити це вголос для нас, містере Гаррісе, — каже Вебб і дивиться на Ларрі, доки той не кривиться.
Неохоче, червоніючи від сорому, Ларрі зізнається:
— Вона займалась оральним сексом.
— З вами.
— Так.
Бекі приголомшено дивиться на чоловіка, їй геть відібрало мову.
— Пол це бачив, — пояснює Ларрі. — І зробив очевидний — але зовсім неправильний — висновок. Викликав мене на розмову, і я сказав йому, що не зустрічаюся з нею. Він мені не повірив. Я й не подумав, що Пол зайде так далеко, щоб робити їй попередження. Тобто це ж просто безглуздя. Нічого не відбувалося — то сталося лише одного разу. Така вже вона була.