Кожен шлюб має свої таємниці. Ґленді цікаво, які таємниці в них.
Коли Пол вертається додому з роботи, Олівія чекає на нього. Рейлі пішов на баскетбольне тренування. Це дає їм шанс поговорити.
Вона чує, яку парадні двері входить чоловік, і рушає з кухні до передпокою йому назустріч. І миттєво помічає, який він утомлений.
Власне, вигляд у нього кепський. Та вона не має до нього особливого співчуття.
— Нам треба поговорити, — каже Олівія. Її голос лунає напружено.
— Можна спершу зняти пальто? — огризається Пол. Читає вираз її обличчя й питає: — Де Рейлі?
— Рейлі на тренуванні. Буде вдома пізніше.
Він проходить повз неї на кухню. Вона йде слідом і дивиться, як він тягнеться до буфета по пляшку скотчу. Не в змозі приховати гнів, Олівія дорікає:
— Я знаю, що ти спілкувався з поліцією.
— То вони приходили й говорили з тобою? — питає він з роздратуванням. — Чому я не здивований?
Пол наливає собі напою й обертається до дружини, спершись на кухонну поверхню.
— Ні, сюди вони не приходили. Бекі розповіла.
— А, Бекі, — зло каже він і робить великий ковток.
— Що, в біса, коїться, Поле? — розпачливо питає Олівія.
— Я скажу тобі, що коїться, якщо ти впевнена, що хочеш знати. — Він робить ще один ковток. — У Ларрі Гарріса давно щось було з Амандою Пірс. Коли я прямо спитав його про це, він заперечив. Тож я сказав Аманді триматися подалі. А потім вона зникла. Тоді я не казав про це поліції, бо щиро не вважав, що це стосується справи. Та ніхто й не питав. Усі гадали, що вона просто пішла від чоловіка. Але зараз… Вочевидь Бекі бачила, як я говорив з Амандою, сунула носа, куди не слід, і розповіла поліції. Довелося їм усе пояснювати. — Пол фиркає. — Закладаюся, вона шкодує, що взагалі про це згадала. — Він підіймає голову й утомлено дивиться на Олівію. — І тепер вони вчепилися в мене. Питають про алібі.
Він ще вище підіймає келих і вихиляє решту скотчу. — Питають тебе про алібі, — луною вторить Олівія. — 0, гадаю, Ларрі вони теж допитують, — каже Пол. Вона мусить спитати.
— Скажи мені правду, — вимагає Олівія й відчуває, як уривається голос. — У тебе був роман з Амандою чи ні?
Пол дивиться на неї, і щось у його поведінці змінюється. Колючий гнів полишає його.
— Трясця, Олівіє, ні. Я не спав з нею, присягаюся. Я ніколи тебе не зраджував. Я б не став. Ти ж знаєш.
— Тоді чому ти не розповів мені про це? Навіщо всі ці таємниці? Ти вчора говорив з поліцією, а мені навіть не сказав!
Він похнюплює голову.
— Пробач.
Вона чекає.
— Я не розповів тобі про Ларрі, — каже Пол, — бо хотів, щоб це залишилось між мною й ним. Я знаю, що ви з Бекі подруги. Не хотів ставити тебе в таке становище — знати й вагатися, чи не варто розповісти їй. Гадав, якщо скажу Аманді триматися осторонь, вона припинить тягатися за Ларрі. Не думав, що їхня інтрижка була для неї важлива.
— Звідки ти знав, що вона зустрічається з Ларрі?
— Я тижнями підозрював, а тоді заскочив їх, коли вона смоктала йому просто в його ж кабінеті.
Олівія шокована.
Питає себе, чи знає Бекі подробиці.
А Пол продовжує:
— Я все розповів детективам. Не те щоб мене так хвилював шлюб Ларрі — це мене справді не обходить. Але я непокоївся, що він стає недбалим і що хтось, окрім мене, може заскочити їх в офісі й він утратить роботу. А я не хотів, щоб це сталося.
Олівія відчуває, як її напружені плечі потроху починають розслаблятися.
— Але чому ти не розповів мені вчора, після того як говорив з поліцією? Навіщо приховав від мене?
Пол хитає головою.
— Не знаю. Я просто не уявляв, що робити. Треба було розповісти. Кажу тобі зараз. — Він зітхає й неспокійно додає: — Вони спитали, чи є в мене алібі на вихідні, коли зникла Аманда.
— Що ти їм сказав? — питає Олівія.
— Правду. Що всі вихідні був удома. Сказав, що ми, мабуть, залишились удома й дивилися щось на «Нетфліксі». Це те, що ми робимо зазвичай. Коли востаннє ми кудись ходили ввечері у п’ятницю або в суботу?