Місцевість поблизу Ейлесфорда — гарне місце для відпочинку. Вебб бував тут раніше з дружиною. Але це його найперша справа в понеділок уранці, і він тут не для того, щоб насолоджуватись.
— Досі це п’єш? — питає детектив Мун, скоса поглядаючи на нього.
Мун — його напарниця. На голову нижча й на десяток років молодша — ще не має тридцяти, коли йому вже під сорок. І страх яка кмітлива. Веббу подобається працювати з Мун. У неї коротке каштанове волосся й проникливі блакитні очі. Він дивиться на неї, хитає головою та впускає холодну каву на землю.
Місцевий пенсіонер на ім’я Браян Рот був тут на світанку — ловив окуня з човна. Роту здалося, ніби він щось побачив під човном неподалік від берега, щось схоже на авто. Він викликав поліцію. На виклик прибула підводно-пошукова команда з офісу окружного шерифа. Вони теж побачили на дні машину, і тепер треба з’ясувати, що ще може бути під водою.
Водолази щойно занурилися для огляду. Вебб стоїть і споглядає воду, а поряд з ним Мун — чекають, доки ті виринуть на поверхню. Він хоче знати, чи є в машині тіло. Або гірше — не одне. Шанси такі, що є. Водночас він обмірковує логістику того, що сталося. Позаду них дорога, безлюдна дорога. Можливо, місце самогубства? Машина недалеко від берега, але на тій конкретній ділянці доволі глибоко. Є смуга пляжу, а далі — край озера. Вебб обертається й знову дивиться на дорогу позаду. Тут дорога завертає — якщо хтось їхав надто швидко або був п’яний чи під наркотиками, чи могла машина не вписатися в поворот і злетіти пологим схилом у воду? Захисної огорожі, щоб запобігти цьому, немає.
Він питає себе, як давно тут це авто. Це місце нечасто відвідують. Машина, що впала тут у воду, може лишатися непоміченою тривалий час.
Увага детектива зміщується на чоловіка, який стоїть на узбіччі. Літній чоловік нервово вітається помахом руки.
Вебб і Мун підходять до нього.
— Це ви помітили авто? — питає Вебб.
Чоловік киває.
— Так. Я Браян Рот.
— Я детектив Вебб, а це детектив Мун з поліції Ейлесфорда, — каже він, показуючи чоловікові свій жетон. — Регулярно тут рибалите? — цікавиться Вебб.
Рот хитає головою.
— Ні, зазвичай я сюди не приходжу. Ніколи раніше не рибалив у цій частині. Просто пропливав отут, — він вказує пальцем на воду, — закинувши вудочку, і відчув, як та натяглася. Я нахилився, щоб поглянути, почав витягати й побачив авто.
— Добре, що ви про це повідомили, — каже Мун.
Чоловік киває, нервово сміючись.
— Мене це справді вжахнуло. Не очікуєш знайти під водою машину. — Рот неспокійно зиркає на них. — Гадаєте, у ній хтось є?
— Це ми й прибули з’ясувати, — говорить Вебб.
Він відвертається від чоловіка й знову спрямовує погляд на озеро. Цієї миті на поверхню виринає водолаз і дивиться у бік берега. Заперечно хитає головою: ні.
— Ось вам і відповідь, — промовляє Вебб.
Але не такої відповіді він очікував. Якщо в машині немає тіла, як вона потрапила у воду? Хто був за кермом? Можливо, хтось зіштовхнув її.
Мун поряд з ним здивована не менше.
Можна знайти безліч причин, чому в автівці нікого немає. Імовірно, той, хто був за кермом, зумів вибратись і не повідомив про цей випадок, тому що випив. Або ж авто крадене. Його дістануть з води, побачать номер, і тоді буде з чого почати.
Мун стоїть біля напарника, мовчки перебираючи можливі варіанти, так само як і він.
— Дякую за допомогу, — каже Вебб Роту, а потім різко обертається і йде до озера. Мун намагається не відставати. Покинутий чоловік невпевненотупцює на місці.
Водолаз уже виходить на берег. Поряд стоять морські офіцери; діставати машину з води — їхня робота. Вони вже робили це незліченну кількість разів. Другий водолаз досі під водою, готує все для підняття авто.
Перший водолаз знімає маску.
— Чотиридверний седан. Усі вікна низько опущені. — Він робить паузу й додає: — Можливо, затоплений навмисно.
Вебб закушує губу.
— Є здогадка, як давно він у воді?
— Я сказав би, тижнів зо два, плюс-мінус.
— Гаразд. Дякую. Піднімімо його, — каже детектив.
Вони знову відступають і дають експертам робити їхню роботу. Вебб і Мун мовчки стоять і спостерігають.
Нарешті лунає гучний плюскіт, і машина виринає з води. Її підіймають на кілька футів над поверхнею озера, і вони бачать її вперше. Вода потоками ллється з вікон і щілин у дверцятах. Хвилину машина висить у повітрі на тросах, порятована.