Ньюелл не відповідає, але вигляд у нього зацькований.
— Коли в суботу ви під'їхали до хатини, двері були замкнені.
— Ні, не були. Було відчинено, а ключі лежали на кухонній стільниці, — вперто каже Ньюелл. Але на детектива не дивиться — дивиться в стіл.
— Хочете щось заявити? — питає адвокат. — Бо це ми вже обговорювали, і він дуже чітко відповів вам, що двері були незамкнені.
Вебб міряє адвоката важким поглядом.
— А ще він обмовився й сказав, що вони були замкнені й він мусив узяти ключі. І ми гадаємо, що він узяв ключі зі звичної схованки. У тій хаті було жорстоко вбито Аманду Пірс. І той, хто прибрав у ній, поклав ключі до схованки. Хто ще знав про ту схованку, Ньюелле?
Детектив бачить, що обличчя чоловіка посіріло.
— Я… я не знаю.
— Ви не знаєте. Що ж, подивимось. Пол Шарп розповів вам про неї, тож він точно знав, чи не так?
Кіт Ньюелл дивиться на свого адвоката, а тоді знов обертається до Вебба.
— Хто ще? — наполягає Вебб.
Олівія сахається, коли йде відчинити двері й бачить на порозі похмурих детективів Вебба і Мун. Чого їм тепер треба? Коли це припиниться? Бажають, щоб вони допомогли їм забити останній цвях у труну Кіта Ньюелла? Вона хоче покінчити з цим — хоче, щоб усе скінчилося.
— Доброго ранку, — суто діловим тоном вітається Вебб. — Ваш чоловік удома?
— Так, — каже вона, машинально відчиняючи двері ширше. Озирається, коли чує, як ззаду підходить Пол.
— Чого ви хочете? — стримано питає Пол.
— Ми маємо ще кілька запитань, — говорить Вебб.
— Я вже відповів на всі ваші запитання, — протестує Пол.
Але вигляд у нього стурбований, Олівія це бачить. Він теж не хоче говорити з ними про Кіта.
— Ми хотіли б, щоб ви приїхали до відділку.
— Навіщо? Хіба ви не можете спитати мене тут?
— Ні. Ми хочемо ще раз записати допит.
— А якщо я відмовлюся?
— Тоді, боюся, нам доведеться вас заарештувати, — не змигнувши оком каже Вебб.
Олівія раптом лякається. Навіщо вони повернулися по її чоловіка? Що змінилося?
На сходах з’являється Рейлі.
— Що відбувається?
Олівія з тривогою дивиться на свого сина, не в змозі дібрати слів, щоб розповісти йому.
— Ми хотіли б, щоб ви теж під’їхали, місіс Шарп, — говорить Вебб. — До вас ми теж маємо кілька запитань.
Вони залишили Пола Шарпа в кімнаті для допитів чекати на адвоката. Між тим Вебб також запросив Ґленду Ньюелл з’явитися на допит. Детективи поговорять з двома дружинами, доки не з’явиться адвокат. Почнуть з місіс Шарп.
Вона нервово сидить у кімнаті для допитів. Вебб переходить одразу до суті.
— Місіс Шарп, це не забере багато часу, — каже він. — Я так розумію, запасні ключі від хати ви ховали в сараї під каністрою.
— Так, — каже Олівія.
— Хто знав про заховані ключі?
Вона кахикає.
— Ну, ми знали, звісно. Мій чоловік і я.
— Хтось іще?
— Наш син знав.
Він чекає. Вона тихо додає:
— І Кіт Ньюелл про них знав. Мій чоловік розповів йому минулого літа, що ми стали класти їх туди після того, як одного разу доїхали аж до хатини, а ключі забули вдома.
— Хтось іще?
Олівія засмучено хитає головою.
— Ні. Не думаю.
— Бачте, у цьому й проблема, — каже Вебб. Чекає, доки вона погляне йому в очі. — Ми не вважаємо, що її вбив Кіт Ньюелл. Але хто б це не був, він прибрав місце злочину, а потім повернув ключі до тієї схованки.
Вона з жахом дивиться на детектива, усвідомивши значення цих слів.
Розділ тридцять восьмий
Ґленда дивиться на детективів, не знаючи, як поводитись, що робити. У кімнаті для допитів немає нічого, окрім столу й стільців. Це лякає. Ось де її чоловік провів стільки часу. Усі ці години, коли вона не уявляла собі, що відбувається у відділку — а тепер починає уявляти. Він досі десь тут, в іншій кімнаті для допитів, можливо, такій самій, як ця. Що він розповів детективам? Про що вони думають? Чи розкажуть їй? Чи лише ставитимуть нескінченні запитання, намагаючись змусити її виказати Кіта?
— Місіс Ньюелл, — починає Вебб.
Ґленда дивиться на нього неприязно. Вона зла на нього, зла й налякана. Вона проситиме адвоката, якщо вирішить, що в цьому є необхідність, — та поки що вважає, що може з цим упоратись.
— Ви знали, що у вашого чоловіка був роман з Амандою Пірс?
— Ні.
— Він зізнався в цьому, — прямо каже детектив. Вона дивиться на нього й повторює: