— Роберте, перш ніж ми рушимо далі, мені хотілося б знати, куди ми йдемо. Що тобі спало на думку тоді, коли ми ховалися за туалетом? Ти щось сказав про те, що канави зла мали хибну послідовність?
Ленґдон кивнув на зарості, що простягалися перед ними.
— Спершу щезнімо з виду. — І він повів її стежиною, яка, звиваючись, утворювала закриту порожнину — або «кімнату», як це називалося в професійному жаргоні ландшафтних архітекторів, — де стояли кілька лав, пофарбованих «під дерево», та дзюркотів невеличкий фонтан. Повітря під деревами було відчутно прохолоднішим.
Ленґдон дістав проектор із кишені й потрусив його.
— Сієнно, той, хто створив цю цифрову картину, не лише написав літери на грішниках у восьмому колі, а ще й змінив порядок гріхів. — Ленґдон застрибнув на лаву і, вивищуючись над Сієнною, націлив проектор собі під ноги. На пласкій поверхні поруч із Сієнною з’явилося слабке зображення Боттічеллієвої «Мапи пекла».
Ленґдон кивнув на тераси біля підніжжя лійкоподібної порожнини.
— Бачиш оті літери в десяти канавах восьмого кола?
Сієнна відшукала їх на спроектованому зображенні
й прочитала зверху донизу.
— Catrovacer.
— Так. Але це не має сенсу.
— Потім ти збагнув, що ці десять канав поміняли місцями?
— Насправді навіть простіше. Якщо уявити ці рівні колодою з десяти карт, то її не перетасували, а просто поділили навпіл, щоби змінити порядок розташування карт. Після такого поділу карти залишаються в тому самому порядку, але починаються з іншої. — Ленґдон показав рукою вниз на десять канав восьмого кола. — Згідно з текстом Дантового твору, на горішньому рівні мають бути спокусники, яких шмагають батогами демони. Однак у цьому варіанті спокусники з’являються аж у сьомій канаві.
Сієнна уважно придивилася до зображення, яке вже потроху блякнуло, і кивнула.
— Добре, я це бачу. Перша канава стала тепер сьомою.
Ленґдон сховав проектор до кишені й зістрибнув на стежку. Узявши маленьку паличку, він почав шкрябати літери на землі біля стежини.
— Ось у якому порядку з’являються літери у зміненому варіанті пекла:
C
A
T
R
O
V
A
C
E
R
— Catrovacer, — прочитала Сієнна.
Так. А ось де колода була поділена навпіл. — Ленґдон узяв і накреслив лінію під сьомою літерою й почекав, поки Сієнна уважно вивчить його креслярську роботу.
C
A
T
R
O
V
A
—
C
E
R
— Ну то й що? — швидко спитала вона. — Catrova. Cer.
— Так, і для того, щоби знову упорядкувати карти, ми просто з’єднуємо колоду й кладемо верхню частину на нижню. Дві половини міняються місцями.
Сієнна глянула на літери.
— Cer. Catrova. — Вона розчаровано знизала плечима. — Однаково немає сенсу.
— Cer catrova, — повторив Ленґдон. Після невеличкої паузи він знову повторив ці слова, зливши їх разом. — Cercatrova. — І насамкінець вимовив їх, зробивши паузу посередині. — Cerca... trova.
Сієнна охнула від несподіванки й втупилася ошелешеним поглядом у Ленґдона.
— Так, — усміхнувся він. — Cerca trova.
У буквальному розумінні ці два італійські слова — cerca trova — означали «шукати» і «знаходити». Якщо поєднати їх у фразу, то вони ставали синонімічними до біблійного вислову «Шукай — і знайдеш».
— Це з твоїх галюцинацій! — вигукнула Сієнна, якій перехопило дух. — Жінка під вуаллю! Вона увесь час спонукала тебе шукати і знайти! — Сієнна скочила на ноги. — Роберте, ти усвідомлюєш, що це означає? Це означає, що слова cerca trova ще раніше існували у твоїй підсвідомості! Невже ти не розумієш? Напевне, ти розшифрував цю фразу ще до того, як з’явився в шпиталі! Мабуть, ти вже бачив цю картину з проектора... але ти про це забув!
«Вона має рацію», — подумав Ленґдон. Професор настільки захопився самим кодом, що й не припустив, що все це міг зробити раніше.
— Роберте, ти вже казав, що «Мапа пекла» вказує на якесь конкретне місце в Старому місті. Але я й досі не зрозуміла, де воно.
— A cerca trova ні про що тобі не нагадує?
Вона знизала плечима.
Ленґдон подумки всміхнувся. «Нарешті Сієнна чогось не знає».
— Виявляється, ця фраза вказує на цілком конкретну знамениту фреску, яка висить у Палацо Веккіо, у Залі п’ятисот. Ця фреска називається «Битва під Марчіано», і створив її Джорджо Базарі. У горішній частині фрески Базарі написав малесенькими літерами ледь видимі слова cerca trova. Існує багато теорій щодо того, навіщо він це зробив, але конкретної переконливої версії так і не знайдено.