— Токсинів? — Ленґдон гойднувся й ступив крок назад. — Ви про що кажете?
Сінскі віджахнулася від того, що сказала більше, ніж збиралася.
— Вибачте, професоре. На жаль, я щойно дізналася, що ваш медичний стан є дещо серйознішим, аніж проста рана на голові.
Страх гострим ножем пронизав Ленґдона від згадки про чорну пляму на грудях Ферріса, коли той рухнув на долівку базиліки.
— Що зі мною не так? — настійливо спитав Ленґдон.
Сінскі завагалася, наче не знаючи, що казати далі.
— Спершу сідаймо у літак.
розділ 81
Розташоване на сході, неподалік від видовищної церкви Фрарі, ательє П’єтро Лонґі завжди було одним із найголовніших у Венеції постачальників історичних костюмів, перук та аксесуарів. До списку його клієнтів входять кінокомпанії, театральні трупи, а також впливові громадяни, які довіряють професійним працівникам ательє таку важливу справу, як добирання вбрання для найекстраординар- ніших балів венеціанського карнавалу.
Клерк зібрався був замкнути ательє на ніч, коли двері гучно дзенькнули дзвіночками. Він підняв голову й побачив, що всередину буквально увірвалася приваблива молода білявка із зачіскою «кінський хвіст». Вона важко дихала, наче пробігла кілька миль, а її карі очі були скажені й перелякані. Жінка швидко підійшла до прилавка.
— Мені треба поговорити з Джорджо Венчі, — захекано сказала вона.
«А кому не хотілося б поговорити з ним? — подумав клерк. — Але побачитися з чарівником вдається далеко не кожному».
Джорджо Венчі, головний дизайнер ательє, творив свою магію з-за куліс, він рідко розмовляв із клієнтами, а без попередньої домовленості не розмовляв узагалі. Джорджо, як чоловікові багатому й впливовому, пробачалися декотрі вияви ексцентричності, включно з його жагою до самотності. Він харчувався на самоті, літав на самоті й при цьому безперервно скаржився на все більшу кількість туристів у Венеції. Він був не з тих, хто полюбляв товариські компанії.
— Вибачте, — відказав клерк із натренованою усмішкою. — Боюся, синьйора Венчі тут немає. Може, я зможу чимось вам допомогти?
— Джорджо тут, — безапеляційно заявила жінка. — Його квартира нагорі. Я бачила, що там горить світло. Я його подруга. Це терміново.
Очі незнайомки палали енергією й настійливістю. «Подруга? Оце так заява!»
— А можна мені сказати Джорджо ваше ім’я?
Жінка взяла з прилавка смужку паперу й нашкрябала на ній кілька літер і цифр.
— Просто віддайте йому ось це і все, — сказала вона, подаючи клерку аркушик. — І, будь ласка, покваптеся. Я маю обмаль часу.
Клерк, вагаючись, відніс записку нагору й поклав її на обертальний стіл, біля якого сидів Джорджо, напружено схилившись над швацькою машинкою.
— Синьйоре, — звернувся він до дизайнера. — Тут до вас дехто прийшов. Каже, що це терміново.
Не відриваючись від роботи й не підводячи очей, чоловік простяг руку, узяв папірець і прочитав текст.
Швацька машинка заторохтіла й зупинилася.
— Пустіть її до мене негайно, — наказав Джорджо й порвав аркуш на дрібнесенькі шматочки.
розділ 82
Масивний С-130 ще не завершив набирати висоту, коли повернув на південний схід і загуркотів над Адріатикою. А на його борту Роберт Ленґдон одночасно почувався й затиснутим у тісному просторі, і цілковито розгубленим — його пригнічувала відсутність вікон і спантеличували всі ті питання без відповідей, які вихором кружляли в голові.
«Ваш медичний стан, — сказала йому Сінскі, — є дещо серйознішим, аніж проста рана голови».
Від думки про те, що ще вона йому скаже, у Ленґдона пришвидшився пульс, однак наразі Елізабет Сінскі була зайнята — обговорювала зі спецгрупою стратегію локалізації чуми. Брюдер сидів поруч і розмовляв по телефону з відповідними державними установами стосовно Сієнни Брукс, контролюючи їхні дії, спрямовані на встановлення її місцезнаходження.
Сієнна…
Ленґдон і досі намагався осмислити щойно почуте про те, що жінка була вплутана у всю цю історію — і до того ж у вкрай непростий спосіб. Коли літак вирівнявся, набравши висоту, маленький чоловічок, який називав себе Начальником, перетнув салон і сів напроти, склавши долоні хаткою під підборіддям і стуливши ниточкою губи.
— Доктор Сінскі попросила мене поінформувати вас… спробувати внести прояснення у вашу ситуацію.