Выбрать главу

Люс з її чоловіком Генрі, видавцем журналів Time і Life, володіли плантацією за 80 кілометрів на північ від Чарлстона. Позаяк це було в межах його дозволеної 110-кілометрової зони, довідавшись, що Люс проводить зиму в своєму маєтку, Джек поїхав її навідати. Розповідь Джека про пораженські настрої батька щодо війни так схвилювала Люс, що вона майже одразу написала Джозефу Кеннеді.

Джек, сповіщала вона Джо, «неявно незадоволений твоїм песимізмом. Він хвилює його (“на відміну від тата”) і пригнічує». «Америка лише тоді зможе успішно вести війну, коли мільйони таких молодих людей як Джек, дотримуватимуться свого обов’язку, виконуючи накази командирів, — писала Люс. — «І ми не повинні змушувати їх вважати ці накази надто божевільними чи надто марними»{677}. Джо так стурбувало наставляння Люс, що він переслав її листа Джекові з поміткою: «Бог свідок — я не хочу, щоб мій песимізм впливав на тебе, але я не знаю, як повідати тобі свої думки, не сказавши їх тобі напряму»{678}.

У п’ятницю ввечері Інґа прилетіла в Чарлстон і застала Джека в пригніченому настрої. Згодом вона схвильовано розмірковувала, що, можливо, була занадто балакучою в цей приїзд, але Джекові написала про усвідомлення того, що просто намагалася заповнити «твою довгу мовчанку»{679}. Звісно, теми, яку Інґа хотіла обговорити, Джек намагався уникати.

У першу ніч із Джеком вона сказала, що побоюється, чи не вагітна. І знову спитала, чи можливо скасувати її попередні шлюби. «Кеннеді зміг відповісти на це небагато», — зазначалося в доповіді Джону Едґару Гуверу. Наступного для Інґа повернулася до розмови про можливу вагітність, і коли Джек спробував змінити тему, закинула, ніби він «вдається до всіх радощів молодості, але не до відповідальності»{680}.

Джек передбачливо не говорив про переривання вагітності. Він знав Інґу достатньо, щоб зрозуміти, що така пропозиція її сильно розлютить. Також знав, що 28-річна Інґа хотіла дітей саме від нього. Можливо, він ще згадав історію про те, якою Інґа була вдячною матері, що та не зробила аборт, коли носила її.

Ходили чутки, що на першому курсі Гарварду від Джека завагітніла дівчина, і буцімто агенти його батька організували для неї аборт{681}. У його житті такі чутки спливатимуть ще не раз, зокрема і під час президентства, але до Інґи Джек ставився не як до інших жінок. Якщо вона справді була б вагітною, ми точно не знаємо, чи наполягав би він на аборті. Він сподівався, що нічого не доведеться робити, що це виявиться хибною тривогою, і так врешті сталося.

Джек показав Інзі листа Люс. Знаючи, що заклики до дій в ньому сильно вразили Джека, Інґа стримала свої ревнощі до Люс і похвалила мудрість старшої жінки (Люс тоді було 38), яка підтримувала плани Джека. «Ти підеш на війну, — згодом писала Інґа. — Як каже Клер: “У нього є все для успіху”. Це правда, і мені подобається, що вона так швидко це зрозуміла»{682}.

Хоч це був лише їхній третій вікенд у Чарлстоні, Інґа з Джеком уже виробили рутинний розклад. Вони двічі вечеряли в улюбленому ресторані Henry’s, знову ходили в неділю до собору Святого Івана Хрестителя на месу і обговорювали світову політику.

Особливо дискутували про Британію. Джек стверджував, що прем’єр-міністр Вінстон Черчілль відповідає за інтриги, що втягнули Америку у війну (хоча, як Черчілль організував Перл-Харбор, він не пояснив). Кеннеді сумнівався у судженнях прем’єра, згадуючи, що письменник Джон Ґантер цитував хибний прогноз Черчілля, мовляв, «япошки прогорять, як італійці». Джек передрікав, що ця війна стане кінцем Британської імперії, а Інґа погодилася, що остання промова Черчілля смерділа «пораженством» і додала, що британські солдати «збіса погані»{683}.

Джек повідав Інзі, що вважає найбільшою політичною помилкою батька те, що той не роз’яснив у деталях публіці свою думку щодо війни. Джек назвав позицію батька ньюансованою, зовсім не скерованою на умиротворення, але «він перестав говорити» і не «розповів про своє бачення вповні», бо боявся, що все сказане нашкодить політичним кар’єрам Джека і Джо-молодшого{684}. ФБР не занотувало, що на це відповіла Інґа.

Як зазначалося у доповіді Бюро, вже за усталеним звичаєм Інґи і Джека і попри її побоювання щодо вагітності, а як ні, то можливості завагітніти, — Джек відмовлявся від презервативів — вони знову «здійснювали численні сексуальні контакти»{685}.