У мемуарах МакКой писав, що Ахерни наполягали, щоб він прийшов, «бо просто мусить побачити Інґу, всі чоловіки від неї без тями». МакКою подобалося його голлівудське життя розлученого холостяка, і він скептично ставився до того, що Інґа може запропонувати щось більше за багатьох знайомих йому кіноактрис. «Але я таки зустрівся з нею, і вона буквально перехопила мій подих, — згадував МакКой. — Вона була найпрекраснішою з усіх бачених мною жінок, і на відміну від інших, кого природа обдарувала так само, вона виявилася дуже простою й абсолютно позбавленою марнославства. Після цього я уже зрідка залишав її»{933}.
Друзів зачудувала така пара. Голлівудський колумніст Геррі Крокер саркастично писав, що «Інґа, певно, дуже хотіла вивчити мову жестів індіанців»{934}. Інґа не закохалася в МакКоя до нестями, як у чоловіків, ближчих їй за віком, на кшталт Набі, Кейєна чи Кеннеді. Її почуття до нього походили на ставлення до Фейоша: він був цікавою людиною, якою вона захоплювалася. Але вона все ще хотіла малюків, і не було відомо, чи 55-річний МакКой, старший за неї на 22 роки, з трьома дорослими дітьми від попереднього шлюбу, захоче нової родини.
Коли в листопаді 1946 року Джек знову з’явився на її горизонті, почуття Інґи до МакКоя ще більше ускладнилися. На відміну від попередніх чотирьох років, коли Джек зустрічав Інґу і вона давала відсіч його натиску, цього разу Інґа піддалася, і вони переспали. Майже через дев’ять місяців вона народила сина.
Розділ 68
Останнє побачення
Нам мало відомо про останнє побачення Інґи з Джеком. Єдиним джерелом інформації є її старший син Роналд МакКой, який повідав, що мати розповіла про це йому через двадцять років. Зі зрозумілих причин Рон не розпитував деталей.
Джек тоді щойно виграв свої перші перегони до Конгресу і п’ятого листопада подорожував чи то з Вашинґтона, чи назад у столицю, коли в Нью-Йорку зустрів Інґу; потім вони кохалися. Після цього вони вже ніколи не бачилися.
Чому ж Інґа все-таки змилостивилася і провела ніч із Джеком після всіх цих відмов у попередні роки, ще з першого березня 1942 року, коли Джек сказав їй, що їм слід припинити стосунки? Однозначної відповіді, звісно, немає, але коли вони зустрілися, то відчували схожі емоції — від ностальгічної ейфорії до, можливо, страху. Тож вони востаннє вхопилися одне за одного.
Інґа давно вже передрікала, що остаточною метою Джека буде Білий дім. Вона вірила, що зіграла хай невеличку, але ключову роль у старті його політичної кар’єри. Тепер, коли Джек зійшов на першу сходинку своїх сходів догори, — як же краще двоє давніх закоханих могли відсвяткувати це, як не інтимними обіймами.
Крім того, Інґа достеменно не знала, куди ведуть її стосунки з МакКоєм. Як той записав у мемуарах, коли він поїхав із Голлівуду, то вважав себе пенсіонером і збирався «насолодитися тими роками, що мені лишились… як провінційний джентльмен»{935}. МакКой казав про Інґу, що «наші душі були схожі», але він не був упевнений чи готовий, фінансово або емоційно, до нової родини{936}.
Більшість своїх статків МакКой втратив у 1938 році, коли попри Велику депресію у запалі вирішив здійснити мрію свого життя і створити шоу «Дикий Захід», так само, як свого часу Баффало Білл. Він не міг вибрати для цього гіршого часу. Стан економіки далі був плачевним. МакКой виділив на проект понад 100 тисяч доларів із власних заощаджень і найняв понад 150 виконавців, але шоу довелося закрити після менш ніж 20 виступів. На денний спектакль в Акроні, штат Огайо, прийшло лише 60 платоспроможних глядачів{937}.
Інґа таки не відмовилася від мрії про дім та дітей, але бачила, що час спливає. Все ще красуня у свої 33, вона стала почуватися не на свій вік. Крім ревматоїдного артриту, тепер її почала мучити ще й подагра. Старший на 22 роки МакКой, можливо, не був ідеальним чоловіком для порятунку від дівоцтва, але їхній інтерес був взаємним.
Звісно, Інґа не плекала ілюзій, що після їхнього короткого рандеву в Нью-Йорку шлюб із Джеком раптом стане можливим — якраз навпаки. Після обрання у Конгрес, Джек розпочав мандрівку «незрівнянним шосе до Білого дому», а це означало, що відмова від одруження з Інґою була як ніколи реалістичною. Його влаштовували би нерегулярні таємні побачення з нею, бо це не створювало політичного ризику, але Інґу не цікавили такі стосунки взагалі.