Вони завершили розмову на тому, що Джек пообіцяв приїхати у Вашинґтон на наступних вихідних, але якщо б не вдалось отримати на це дозвіл, він сподівався, що Інґа приїде до Чарлстона. Вона погодилася. Кілька днів по тому на запитання подруги про її особисте життя Інґа відповіла, що у стосунках із Джеком «усе чудово»{608}. Але це була неправда. Ситуацію чекало продовження в Нью-Йорку, де Інґа дізнається від свого злопам’ятного чоловіка дещо шокуюче.
Розділ 46
«Щось, що я підібрав на дорозі»
Телефонна розмова із Джеком 30 січня підтримала Інґу. Навіть попри те, що таке спілкування, за її словами, було «незручним», — почувши Джеків веселий настрій, вона впевнилася, що він усе ще її кохає, і це нагадало, чому вона кохає його. Напередодні від’їзду до Нью-Йорка вона написала Джекові листа з безліччю подробиць своїх щоденних справ, поки він був далеко від Вашинґтона{609}.
У грайливому настрої, вона, наче Уїнчелл, називала себе «жінкою-колумністом». Повідала, що раніше, того самого дня, брала інтерв’ю у людини, відповідальної за розробку камуфляжів для американської армії. Під час цієї розмови був присутній армійський офіцер, і він, зацікавившись незвичним акцентом Інґи та її походженням, спитав, чи говорить вона німецькою. «Звісно, і японською теж», — відповіла вона, зазначивши, що офіцер «мало не знепритомнів», а також те, що не розкрила своєї рідної країни{610}.
Стаючи дедалі грайливішою, Інґа пожалілася на поганий стан своїх фінансів, тож «вирішила зробити кілька матеріалів, а якщо знайдеться час — і кілька малюків, сподіваючись, що незаконне народження увійде в моду по війні, бо я знаю лише одного чоловіка, гідного ідеальної копії»{611}. Це був цікавий спосіб фліртувати і потішити еґо Джека водночас із визнанням, що шлюб із ним є малоймовірним.
Однак чудовий настрій після дзвінка Джека розвіявся наступного дня, коли вона вирушила у Нью-Йорк. Фейош зустрівся з Інґою обговорити деталі розлучення. Це переросло в огидну сцену.
За словами Інґи, чоловік-рогоносець Фейош висловив їй «неймовірно жахливі речі». Він повідав, що «йому соромно за те, як вона поводиться з Джеком». Хоча він і погодився на розлучення, але зауважив, що це він кидає її, а не навпаки. Фейош похвалявся, що вже знайшов нову коханку, і неввічливо пообіцяв, що покохає її, цю співачку Маріанну Арден, навіть «якщо для цього доведеться врізати дуба»{612}.
Фейош ще раз нагадав Інзі, що Кеннеді ніколи не допустять її шлюбу з Джеком. При цьому він завдав особливо болісного удару, додавши, що чув від надійної людини, як Джек особисто паплюжив Інґу. Розлючена, вона відповіла в тому самому дусі, хоча й не уточнила, які саме обрала вислови, щоби болючіше зачепити Фейоша{613}. Однак вона збиралася запитати у Джека про почуте.
Схвильована Інґа решту часу провела в Нью-Йорку з Нільсом Блоком. Вони пішли дивитися пам’ятки і разом повечеряли. Попри їхні інтимні стосунки в минулому, тепер Блок грав роль співчутливого друга, якому Інґа відкрила свої негоди, і він радів, що незабаром вона може звільнитись як від Фейоша, так і від Джека. Блок дуже сподівався, що емоційно вразлива Інґа зможе віддатися давньому коханцю, чоловіку, який хоч і не обіцяв душевного хвилювання чи престижу, але міг підтримати, був спокійним, вільним і відданим аж до раболіпства.
У понеділок другого лютого Інґа повернулась у Вашинґтон, відтак зателефонувала Джекові, але спершу не хотіла говорити про подорож до Нью-Йорка, поки той не вирішив необачно підколоти її щодо непрямої обіцянки вірності, почувши про її план зупинитися в готелі Barbizon для жінок.
«Чув, у тебе в Нью-Йорку була ціла оргія», — жартував Джек. Інґа удала, що це її потішило, але її голос, певно, став холодним, коли вона відповіла: «Я потім про неї розповім. Я розповідатиму тобі про це цілий вікенд, якщо захочеш. У мого чоловіка скрізь його маленькі шпики»{614}.