Чекаю в готелі "Венеція Палас". Приїзди швидше. Вероніка.
І хай буде, що буде!
***
Василіск! Так, цей монстр точно був здатний перетворити на камінь будь-кого, на кого він зверне свій погляд, і Кшисєк тепер почувався точнісінько жертвою цієї міфічної рептилії. Він загіпнотизовано дивився в очі прокурора Добрави Варецької. Його горло стиснулося, він не міг поворухнутися чи повернути голову, навіть витерти піт з чола, не кажучи вже про те, щоб заспокоїти серце, яке калатало, як запорізькі козаки в свої тулумбаси. Добрава стояла на дуже вже непристойній відстані, її груди торкалися його грудей, загороджуючи вихід з туалету для інвалідів, куди вона затягнула його зі спритністю професійної танцівниці, яка керує своїм партнером на паркеті. Від неї випромінювався п'янкий аромат, тепло і така чуттєвість, як від жодної іншої жінки.
Вона наблизила губи до його обличчя, і він відчув ніжний аромат полуниці, і він знав, що відтепер, коли бачитиме чи куштуватиме цю ягоду, уявлятиме собі Добраву. Вона майже торкалася його губами, на відміну від нього жінка дихала спокійно та ще й провокуюче посміхалася.
— Сьогодні спимо в одному готелі, – сказала вона, поширюючи солодкий фруктовий аромат навколо його обличчя та міцніше притискаючись до його грудей. Він відчув холодну плитку позаду себе; далі не міг.
Хлопець кивнув, бо це було все, що міг зробити. Його телефон завібрував у кишені; вона була так близько, що, мабуть, теж це відчула. Жінка посміхнулася.
— Бачу, хтось також прагне зв’язку з тобою. Тож, гарної ночі.
Вона легенько, майже непомітно, торкнулася його нижньої губи язиком і повільно зробила крок назад. Добрава продовжувала спостерігати за ним з тією посмішкою, за яку, мабуть, будь-який чоловік помер би.
Вона підморгнула йому та вийшла з туалету, її чорні підбори цокнули по плитці, стегна злегка погойдувалися.
Кшисєк важко вдихнув, опустив погляд і голосно видихнув. Ні, він не міг зайти до конференц-залу в такому стані. Підійшов до раковини, увімкнув холодну воду, потім сунув голову під кран. Його пазухи пекли від колючого болю, але напруга повільно спадала. Він підійшов до диспенсера для паперових рушників і висушив волосся. На щастя, воно було коротким, тому йому не довелося працювати над зачіскою. Ще два глибоких вдихи, і він вийшов у коридор, який, на щастя, був порожнім.
Кшисєк увірвався до кімнати, де вже всі зібралися.
— Ось і наш принц, — сказав Марек.
Добрава холодно подивилася на нього, на її обличчі не було жодного сліду того, чим вона його охопила хлопця кілька хвилин тому. Інші потягували каву або воду, дивлячись у свої телефони; всі явно чекали тільки на нього.
— Почнемо! — голосно та твердо оголосив Ольгерд. — Спочатку поясню відсутність капітана Єжи Кшачека; вона цілком виправдана. Агентство внутрішньої безпеки має зачіпку і його попросили особисто переглянути матеріали. Вибачте, але не буде жодних презентацій чи іншої нісенітниці; стільки всього відбувається, що немає часу на розваги. Матеріали з цієї зустрічі, а їх не так багато, ви знайдете у своїх поштових скриньках. Якщо Добрава встигне, то це буде завтра вранці. Давайте дамо їй відпочити і сьогодні ввечері, бо на нас чекає важкий день!
Кшисєк відчув, як почервонів, коли прокурор подивився на нього з ледь помітною посмішкою. Тим часом Ольгерд продовжив:
— Буду коротко, лише голі факти та розподіл завдань, якщо не буде інших висновків?
Йому відповіло мовчання.
— Чудово. Після Замосця нам довелося розділитися, але, як я знаю, ви вже самі доповіли про свою діяльність. Я просто представлю, що ми робитимемо далі. Справа перша — це результати аналізів, розтинів та роботи техніків з попередніх місць злочину. Мабуть, нікого не здивує, що вони не призвели до прориву і навіть не зробили жодного внеску у справу. Можливо, щось вийде зі Швідниці; технік обіцяв нам там дива, але я на це не розраховую. Інквізитор — добре організована людина, уважна до деталей, але він не був застрахований від помилок в інших сферах. Марек, розкажи, що дав нам Замосць.
— Поліція Швейцарії заарештувала опікуна левів з зоопарку в Замосці.
Серед учасників стало помітним легке хвилювання. Це була сенсаційна новина.
— Що за цим іде, — продовжив Марек, — його нам доставлять завтра вранці, гарно упакованого, перев'язаного червоним бантиком. Попався зовсім по-дурному, збивши кабана, який вибігав з лісу, і розбив свою машину. Випадково проїжджав поліцейський патруль, вони кинули його на барабан, і ми маємо сукина сина.