— Так, — підтвердив Ольгерд. — Як тільки він прибуде, я допитаю його разом з Мареком, і це наша перша зачіпка, на яку ми покладаємо великі надії. Але не єдина. Друга зачіпка — це зачіпка, надана нашою дослідницькою групою. — Він вказав на Кшисєка та Генрі. — Не хочу наврочити, але гадаю, у нас тут щось важливе.
Він глянув на Добраву, яка одразу ж підхопила сигнал і заговорила своїм тихим голосом.
— Інтернет-магазин ще не відповів на наш запит щодо даних користувачів, але це невелика книгарня; вони, мабуть, не працюють цілодобово. Allegro — це інша історія; це велика компанія, і вони надзвичайно серйозно ставляться до даних користувачів, особливо після набрання чинності закону про RODO. Директор питань безпеки зв’язався з нами та особисто повідомив, що після короткої консультації з юристами він надсилає нам повні дані користувача для "Thienel". І вони у нас є.
— Справді? — пожвавився Генрі.
— Чесне слово, — підтвердила Добрава. — Дані належать Губерту Ясколі, який проживає в Ясенці, поблизу Варшави, на вулиці Яблукова, 135. Він досі зареєстрований за цією адресою, як і його мати.
— Наразі я відправив туди чотири машини без знаків належності до поліції, — вставив Ольгерд. — Їм доручено затримувати будь-кого, хто виходить з будинку чи території. Ми не проводимо антитерористичний рейд; у нас немає достатньо вагомих доказів, але ситуація напружена. Генрі, Кшисєк та комісар Єндриха вирушать туди зранку та проведуть опитування. Ви матимете підтримку з боку відділу боротьби з тероризмом, якщо виникнуть якісь заворушення. Наразі в будинку темно; ніхто не виходить і не заходить. Домогосподарство або спить, або нікого там немає. Ага, Кшисєку, ти залишаєшся в машині, поки хлопці не скажуть, що все гаразд, зрозуміло?
— Так, зрозуміло.
В нього зовсім не було наміру пхатися на першу лінію.
— У мене таке відчуття, що нас водять за носа, — сказав прокурор, дивлячись на своїх колег. — Коли ми отримуємо інформацію про інше місто, ми кидаємо туди всі сили, і все одно нічого не виходить. Я вважаю, що ця акція безглузда, вона розходиться з нашою метою, а найгірше те, що її, найімовірніше, спланував Інквізитор. Ми женемося за наживкою, коли нам дійсно потрібно ловити рибу». Я порадився з начальством щодо подальших дій. Відтепер команда з трьох осіб їздитиме до зазначених міст: Генрі, Марек і Добрава. Решта діють з Варшави; за потреби ми можемо туди летіти; звідси все відносно близько. Хтось не погоджується?
— Це хороший хід, — сказав Пйотр Єндриха. — Я почувався як підліток, який женеться за своїми першими цицьками.
— Звичайно, ми змінимо план залежно від того, як розвиватиметься ситуація, — додав Ольгерд. — Однак, це рішення наразі. На щастя, ми не отримали жодної інформації від Казиміра Барщика чи Яна Сарни про інше місто; схоже на те, що у нас коротка перерва.
— Затишшя перед бурею? — спитав Генрі.
— Я теж цього боюся, — відповів Ольгерд. — Але не варто хвилюватися заздалегідь, у нас є дві точки контакту, можливо, завтра з'явиться більше, сподіваймося на краще. Оскільки питань більше немає, йдіть поспіть кілька годин. Зранку до праці.
Кімната наповнилася скреготом стільців, люди пили каву, закривали ноутбуки та збирали блокноти.
— Ага, Генрі, — сказав Ольгерд поліцейському. — Є справа з цим хлопом, Сарною, він хоче поговорити з тобою. І з Кшисєком.
— Не мала баба клопоту, — скривився Генрі. — Коли?
— Він чекає в сусідній кімнаті. У нього довгий список скарг, і він довіряє тільки тобі. Крім того, я не знаю, що це за дивна суперсила, але люди довіряють тобі досить швидко. Я заздрю.
— Ой, дай мені жити, — пирхнув поліцейський. — Добре, давай закінчимо з цим. Ходімо, Кшисю.
Вони вийшли з кімнати та попрямували до наступних дверей. Гуру антивакцинаторів та прихильників альтернативної терапії чекав на них у меншій кімнаті, чемно попиваючи воду.
— Нарешті, — привітав він їх, встаючи. — Хоча, ця нарада щось дуже коротка.
— Так, коротко, лаконічно та по суті, — відповів Генрі, який вирішив підійти до зустрічі з посмішкою, сподіваючись, що це допоможе швидше завершити безглуздий обмін репліками.
— Колеги. — Ян Сарна випростався і прийняв наставницький тон, як у своїх відео, які принесли йому легіони підписників та мільйони злотих. — Так далі не може бути. Ви обіцяли мені допомогу та співпрацю ще в Дубецько, коли ми зустрілися вперше. Але тепер я почуваюся п'ятим колесом. Ви нічого мені не розповідаєте, ми їдемо з місця на місце, я абсолютно не маю уявлення, що відбувається. Мені справді не подобається ця ситуація.