Тім завершив дзвінок і взявся роздивлятися хлопчика. Синці в нього на обличчі розцвітуть, тоді зникнуть за тиждень-два. А от щоб змінився погляд, знадобиться більше часу.
— Краще почуваєшся? Голова не болить уже?
— Так, сер.
— Досить із тим «сером», можеш називати мене Тім. А мені тебе як називати? Яке справжнє ім’я?
Після недовгих роздумів Люк відповів.
У погано освітленому тунелі між Передньою і Задньою половинами було прохолодно, тож Ейвері одразу затремтів. На ньому досі був одяг, у якому Зік із Карлосом закидали його миршаве несвідоме тіло в резервуар, з нього стікала вода. Почали стукотіти зуби. І все одно він не забував того, про що дізнався. Це було важливо. Тепер усе було важливо.
— Припини цокотіти зубами, — сказала Ґледіс. — Огидний звук.
Вона штовхала його в інвалідному кріслі, від усмішки й сліду не було. Чутка про те, що цей малий гівнюк зробив, обійшла всі усюди, і, як решта персоналу Інституту, Ґледіс була перелякана й такою залишиться, доки Люка Елліса не повернуть і вони всі зможуть зітхнути з полегшенням.
— Н-н-н-не м-м-мож-жу, — затинався Ейвері. — Дуже х-х-холодно.
— Думаєш, мені не похер? — Ґледіс заговорила гучніше, і голос відлунням відбився від стін. — Хоч знаєш, що наробив? Ти хоч знаєш?
Ейвері знав. Він багато чого знав, дещо про Ґледіс (її страх був наче щур у колесі всередині її голови), дещо про себе самого.
Коли вони пройшли двері з табличкою «ЛИШЕ ДЛЯ ДОПУЩЕНОГО ПЕРСОНАЛУ», стало трохи тепліше, а в жалюгідній кімнаті відпочинку, де на них чекала лікарка Джеймс (неправильно застебнутий лабораторний халат, кучма волосся, розкиданого навсібіч, широка тупа усмішка на обличчі), — ще тепліше.
Ейвері став труситися повільніше, тоді зовсім припинив, але повернулися кольорові вогники Штазі. Усе нормально, бо він міг змусити їх зникнути в будь-який час. Зік ледь не вбив його в резервуарі, Ейвері навіть думав, що він таки вмирає, перш ніж знепритомнів, але той резервуар також дещо з ним зробив. Він розумів, що з деякими іншими дітьми, яких там топили, резервуар теж щось робив, але тут було інше. ТК і ТП — найменше, що це могло бути. Ґледіс лякалася через Люка, однак Ейвері знав, що він може змусити її боятися його самого, якщо захоче.
Проте ще не час.
— Вітаю, молодий чоловіче! — скрикнула лікарка Джеймс, ніби політикиня в рекламі на телебаченні. Думки її розліталися, мов клаптики паперу від сильного вітру.
Щось із нею дуже-дуже не так, подумав Ейвері. Ніби радіаційне зараження, тільки в мізках, а не в кістках.
— Добрий день, — відповів Ейвері.
Лікарка Джекль закинула назад голову й розсміялася, ніби «Добрий день» — це закінчення найсмішнішого жарту в її житті.
— Ми тебе так швидко не очікували, але вітаємо, ласкаво просимо! Тут є дехто з твоїх друзів!
Я знаю, подумав Ейвері, й уже не діждуся, щоб їх побачити. І, думаю, вони будуть раді побачити мене.
— Для початку нам треба зняти з тебе цей мокрий одяг. — Вона докірливо зиркнула на Ґледіс, але та була надто зайнята тим, що чухала руки, намагаючись позбутися вібрації, що пробігала її шкірою (точніше, під шкірою). Хай щастить, подумав Ейвері. — Я покличу Генрі, щоби провів тебе в кімнату. У нас тут хороші доглядачі. Можеш сам іти?
— Так.
Лікарка Джекль іще трохи посміялася, закинувши голову й випнувши горлянку. Ейвері виліз із крісла і довгим оцінювальним поглядом зміряв Ґледіс. Та припинила чухатись і тепер сама здригнулася. Не тому, що була мокра, і не від холоду. А через нього. Вона відчула його, і їй це не сподобалося.
Але це сподобалося Ейвері. Це було якось гарно.
Оскільки в кімнаті Джексона інших крісел не було, Тім приніс собі з зовнішнього офісу. Він подумав, чи не поставити його перед хлопчиною, а тоді вирішив, що це виглядатиме надто схоже на кімнату допиту. Натомість поставив його поруч із «Лей-зі-боєм» і сів біля хлопця, як сидять друзі, коли, наприклад, дивляться улюблене телешоу. Тільки плаский телевізор Джексона був вимкнений.
— Отже, Люку, — сказав він. — За словами Енні, тебе викрали, але Енні не завжди… має рацію у своїх здогадках, скажімо так.
— Стосовно цього вона цілком має рацію, — заперечив Люк.
— Окей, зрозуміло. Де тебе викрали?