Коли Карім випадково побачив Лейлу, то був вражений. Але вона більше не приходила в готель. Насправді їй було гидко там бути навіть того разу. Це не дуже гарне місце для молодої дівчини.
Карім не міг ні з ким поговорити про своє всепоглинаюче почуття. Мансур лише висміє, а в найгіршому випадку все зіпсує. Для Мансура не існувало нічого святого й він трохи недолюблював свою тітку.
Знав про це лише Аймал і він тримав язик за зубами. Аймал був Карімовим посередником.
«Якби я тільки зміг трохи зблизитися з Аймалом, — думав Карім, — то через нього більше б дізнався про сім’ю». Йому пощастило. Одного дня Мансур запросив його додому на вечерю. Це нормально, знайомити родину з друзями, а Карім був одним із Мансурових найшановніших друзів. Карім зробив все, що міг, щоб залишити про себе найкращі враження: він був люб’язним, уважно слухав і сипав компліментами щодо смаку їжі. Особливо важливо, що він сподобався бабі, оскільки саме за нею було останнє слово в Лейлиних справах. Але та, заради кого він прийшов, так і не показалася. Вона готувала їжу в кухні. Шаріфа або Бульбула подавали. Молодому чоловікові з-поза родини рідко коли доводиться бачити незаміжніх жінок. Коли все з’їли, випили чай і настала пора йти спати, вона ще раз промайнула перед ним. Через комендантську годину, запрошені на вечерю гості, часто залишаються ночувати. Лейла робила з їдальні спальню. Вона розклала матраци, вийняла килимки й подушки та зробила для Каріма додаткове спальне місце. Її єдиною думкою було, що в квартирі знаходиться автор листів.
Він вирішив, що Лейла вже закінчила і зайшов, щоб помолитися перед тим, як усі ляжуть спати. Вона все ще була в кімнаті, зігнувшись над матрацом. Її довге волосся було заплетене й покрите простою шаллю. Заскочений і задоволений, він розвернувся у дверях. Вона його навіть не помітила. Усю ніч Карім утішався образом Лейли, схиленої над матрацом. Уранці він не бачив її, хоча це вона приготувала йому воду для вмивання, посмажила яйце й заварила чай. Вона навіть почистила його взуття, поки він спав.
Наступного дня Карім відправив свою сестру в родину Ханів. Коли хтось знаходить собі нових друзів, то знайомить сім’ю не тільки з ними, а й їхніми близькими родичами. Сестра є досить близькою родичкою. Вона знала про Карімове захоплення Лейлою й захотіла краще познайомитися з цією родиною. Коли вона прийшла з гостей, розповіла Карімові те, що він знав і без неї:
— Вона розумна і працьовита, симпатична і здорова. Родина спокійна та порядна. Вона є доброю парою.
— Але що сказала Лейла? Як вона себе тримала? Як виглядала?
Карім знову Й знову вислуховує відповіді, навіть досить нецікаві відповіді, що характеризують Лейлу.
— Вона порядна дівчина, я вже розповідала тобі, — каже сестра нарешті.
Оскільки Карім не мав матері, молодша сестра мала перебрати не себе роль його свахи. Але все ще було зарано. Спочатку їй треба краще познайомитися з родиною, оскільки вони не були родичами. Не маючи родинних зв’язків, їхнім обов’язком буде з першого разу сказати — ні.
Після цих відвідин усі в родині почали дражнити Лейлу щодо Каріма. Коли її діймали, вона вдавала, що не звертає уваги, але всередині вся палала. Вони не повинні дізнатися про листи. Вона сердилася на те, що Карім поставив її в небезпечне становище. Годинник вона розтрощила каменем і викинула.
Найбільше вона переживала, що дізнається Юнус. З усієї родини Юнус найбільше дотримувався найстрогішого мусульманського стилю життя. Проте навіть він не дотримувався його абсолютно. Лейла хвилювалася, що брат погано про неї подумає, коли дізнається, що вона отримувала листи. Коли їй запропонували роботу на неповну ставку на основі глибини її знань англійської мови, він заборонив їй погоджуватися.
Лейла пам’ятає розмову, що вони були завели про Джамілу. Шаріфа розповіла про молоду дівчину, що була задушена.
— Що ти кажеш? — гарячкував Юнус. — Ти маєш на увазі дівчину, що померла від короткого замикання в фені?