закапелках. А в цей час величезні виробничі потужності "красниє" руйнують, здають
під склади, торговельні та інші бізнесові справи.
Міжвідомча Рада прийняла рішення: Підтримати ініціативу вчених НАНУ." Далі.
Витяг з доповіді на засіданні Бюро Відділення Інформатики Національної Академії
Наук України" 5 листопада 1997р.
Такому високому зібранню немає потреби доводити значення електроніки. Ви
також знаєте про електронну руїну, і про те, яку роль в її створенні відіграють
антиукраїнські і кримінальні елементи як за межами, так і в академічному середовищі.
Тому хочу звернути Вашу увагу лише на один, чисто академічний фактор, що особливо
сприяв занепаду академічних організацій технічної спрямованості, в тому числі і
електроніки. Скільки емоцій про недостатнє бюджетне фінансування академічної
науки, необхідність фундаментальної науки і тому подібне. Це так. Але чомусь, шановні, нечутно, чи то бояться, чи соромляться визнати незаперечний факт, що
абсолютна більшість робіт всіх академічних інститутів технічної направленості - це не
фундаментальні, а прикладні роботи, які раніше обслуговували відповідні галузі, підприємства чи конкретні проекти. Така ситуація склалась історично. І біда не в
прикладному характері робіт, а в їх низькому технологічному і виробничому
забезпеченні.Ви добре знаєте, що в совдепії академічна наука в "республіках"
забезпечувалась по подвійно залишковому принципу.
Раніше академічна, в більшості своїй "макетно-ескізна" продукція чи наукові
звіти доповнювала чи прикрашала роботи галузевих НДІ, КБ і заводів. І коли падали
промислові виробництва, то автоматично відпадали потреби в академічному
доповненні і партнерстві. Ось тут то і виявилось: хто є хто. Замість того, щоб очолити, як подобає вченим, реорганізацію промисловості і взаємодії наукових і промислових
колективів, як гриби після дощу, організовувались всякі "академії" з досить сумнівними
цілями.
Продовжуються ті ж "концепції", "високі технології" "системи" та інші красиві
слова, слова без справ.
А навіть ті, надзвичайно скромні технологічні бази руйнувались До "основанія".
Запропонований нами ТЕП це спроба створити на руїні і надати в розпорядження
київських вчених , індустріальну проектно-виробничу базу. Я не впевнений, що нам
вдасться реалізувати цей проект, бо голосуючи "за" у нас навчились в "робочому
порядку" робити "проти". Тоді, 5 листопада 1997р. всі були "ЗА".
ПІСЛЯ КРОВАВОЇ ОРДИ, АЛЕ ЩЕ З КАЦАПИЗМОМ
Витяг з доповіді на засіданні "Постійної Комісії" з питань промисловості, транспорту, зв'язку, енергозабезпечення, підтримки економічних реформ та
підприємництва" при Київській Міській Раді. (січень 1998р.) Надіюсь, Ви знаєте, що найбільший вклад в нинішнє київське безробіття внесли
"лежачі чи стоячі" підприємства електронного чи майже електронного профілю, такі
як : КРЗ, Арсенал, Квант, Електронмаш, Квазар, КНДІ та інші. Цю київську електронну
руїну антиукраїнським і кримінальним силам було неважко створити не тільки через
технологічну відсталість, але і через абсурдний натуралізм імперських міністерств і
несамостійність нашого тодішнього "партхоз" керівництва.
В результаті масовий дубляж виробництв і технологій низького технічного рівня і
високого рівня ресурсних затрат і екологічного ризику. Приведу лише два приклади
цієї совдепівської планової системи в київській електроніці. Так в Києві різні імперські
міністерства створили понад 40 виробництв так званих "печатних плат". Але жодного
сучасного рівня, хоча б 4-го класу якості. Така ж картина "масового дубляжа на
низькому технічному рівні" і з так званими мікрозбиральними і гібридними
технологіями, що призначались в основному для пристроїв спецпризначення.
Про трагедію виробництв напівпровідникових інтегральних мікросхем "без
карвалолу" і говорити важко. З середини 80-х років загрузка виробництв "спецухи"
швидко зменшувалась і падала до нуля. І тут необхідно було переорієнтуватись. Але.
По всіх" вертикалях" з Москви йшли команди своїм директорам типу: "не рипайтесь, скоро знову підуть військові замовлення"....
Не пішли. Розвалилась і совдепія. А наші "красниє директори" продовжували
"ждать" і розкрадати все, до чого добирались, в тому числі бюджетні кошти, які