«До речі, про ворожіння. Не знаєш, хто міг зурочити мого шнурка? Постійно розв’язується сьогодні, втомився вже нахилятися. Це розв’язування означає, що шнурок зурочили». – «Клята Шу могла б». – «Таке кажеш. Навіщо я їй?» – «А чого вона цікавилася, як у тебе справи?» – «Ти ж сказав, що вона формально цікавилася, бо я – універсальна тема?» – «Я міг і помилитися». – «Слухай, якщо якось уже не склалося з борщем, чи немає у вас якихось смачних сортів чаю? Фруктові суміші чи щось подібне? Я б випив, якщо чесно». – «Ха! Чаю в нас – хоч греблю гати! Про це Клята Шу потурбувалася, вона постійно п’є чай, у неї слабкі судини, і мерзне вона постійно, от і надудлюється чаєм. Як не побачиш її – вона з філіжанкою, наче в неї така філіжанкова рука. Тож якщо тобі раптом заманеться випити трохи чаю або побачити смугастий светр, то відразу прямуй до нас, у нас усе це є в неймовірній кількості!» – «Супер. А твої зараз де?» – «Мої?» – «Припини, ти ж зрозумів. О’кей, уточню. Твій батько та Клята Шу». – «Мої… Обережно зі словами, брате. Мої… Тьфу… Мій батько та його Клята Шу пішли в гості до родини Клятої Шу, і якщо в неї мати та батько спілкуються в стилі Клятої, то мій батько та його Клята повернуться щонайраніше опівночі».
«Знаєш, мене непокоїть твоя ворожість до Шу. Вона намагається бути з тобою щирою, принаймні, коли я був присутній при ваших розмовах, вона цілком нормально поводилася. Я припускаю, що тебе може дратувати її манера спілкування. Але нічого поганого вона не робить, спілкується, всміхається, а ти оце зараз сидиш і намагаєшся знищити її светри. Вона хіба робила спроби знищувати щось твоє?» – «Вона нищить мене та мої стосунки з батьком. Або вже знищила. Це порівняно зі светрами набагато серйозніше, як на мене». – «А як на мене, у тебе щось не те з головою. Мені здається, що поки що знищувач – ти. І я думаю, ти набрався ворожості від Аделіни». – «Не треба про Аделіну. Не втручайся». – «Добре, не буду. Але вона не дзвонила?» – «Ні. Я вже втомився надумувати собі всілякі погані пояснення». – «То надумай хороше». – «Наприклад, що?» – «Ну, різне трапляється. Може, вона завагітніла і поїхала розбиратися із собою і думати, що робити з дитиною». – «Господи… Навіщо мені дивитися серіали, які обговорюють наші офісні дівчатка, якщо в мене є ти?»
«Слухай, а в тебе є досвід спілкування з жінками, які старші за тебе?» – «Дуже розумне запитання. Милице, як ти думаєш, я вчився в школі, інституті, у мене була мати?» – «Та я не про викладачів. І не про матір. Ти б іще виховательку в дитячому садочку згадав. Я про сторонніх жінок, себто не зовсім сторонніх, а знайомих, приятельок, колежанок, які старші за тебе? То спілкувався?» – «Я не ходив до дитячого садка, у мене був дід». – «А я ходив. Не можу сказати, що це було захопливо. Наприклад, змушували вранці їсти вінегрет, де можна було натрапити на нечищеного буряка, я тоді набирав усе це в рота, всю порцію, а вона була величенька, завмирав, а коли нас відпускали, біг до відходку випльовувати, не уявляєш собі, як воно було». – «Тепер уявляю. Милице, я спілкувався з дорослими жінками. У мене керівниця – старша за мене років на п’ятнадцять, то й що? А ще є дві дівчини в партнерській конторі, з якими я спілкуюся у справах, їм років двадцять вісім».
«А ви спілкуєтеся на нейтральні теми? Вільні?» – «Що у твоєму розумінні нейтральні-вільні теми?» – «Ну щось відмінне від теми… як там воно було… о! Про плавні обмінні курси валют». – «Можемо поговорити і про щось нейтральне. Ми ж нормальні сучасні люди, у нас є спільні інтереси і все таке». – «О’кей. З тебе все витягувати доводиться, чого ти такий наполоханий? Ви говорите, зокрема, про музику, їхніх коханців, твоє особисте життя, квіти, які їм до вподоби, подорожі, машини?» – «Про подорожі говоримо. Я розповідав про те, як було в Мексиці». – «Зокрема про ціни на повій?» – «Ти хворий? Ти б розповідав своїй керівниці та колегам з іншої фірми про ціни на мексиканських повій? І взагалі вони ж не ти, щоб таким цікавитися». – «А про текілу?» – «Що про текілу?» – «Ну, розповідав ти, як правильно вживати текілу?» – «Не розповідав. Але це просто було недоречно. Міг би розповісти». – «Невже? І що, був би відвертим?» – «Я був би розумним. Про певні речі треба обережно висловлюватися». – «Отже, у тебе з ними цензуровані стосунки, так?» – «Та з усіма в нас цензуровані стосунки, хіба ти не розумієш? У тебе теж працює цензура, коли ти навіть зі мною спілкуєшся, не помічав?» – «Це не цензура, я просто намагаюся не ображати тебе, але інколи я все одно…» – «Годі, я теж інколи все одно, а інколи й умисно… Але я ж це визнаю!» – «Розумієш, я мав на увазі, спілкування з жінкою, яка старша за тебе, досить відверте спілкування, з мінімізованою цензурою, було в тебе таке?»