— У вас, мабуть, великі маєтки і найродючіша земля? — запитав Кандід у турка.
— Ні, я маю тільки двадцять десятин, — відповів турок, — і обробляю їх сам із своїми дітьми. Праця відганяє од нас три великі лиха — нудьгу, порок і злидні.
Повертаючись до свого хутірця, Кандід глибоко розмірковував над словами турка. Він сказав Панглосові й Мартенові:
— Цей добрий дід, здається мені, прожив своє життя краще, аніж ті шестеро королів, з якими ми мали честь вечеряти.
— Велич дуже небезпечна, як свідчать усі філософи, — сказав Панглос. — Еглона, царя моавітського, вбив Аод142; Авессалом повис на власному волоссі й був пробитий трьома списами; царя Надава, сина Ієровоама, убив Вооз; царя Елу — Замврій, Охозію — Ієй, Гофолію — Іоас; царі Іоахім, Ієхонія та Седекія пішли в неволю. Ви знаєте, як загинули Крез143, Астіаг144, Дарій145, Діонісій Сиракузький146, Пірр147, Персей148, Ганнібал149, Югурта150, Аріовіст151, Цезар152, Помпей153, Нерон154, Оттон155, Віттелій156, Доміціан157, Річард II англійський158, Едуард II159, Генріх VI160, Річард III161, Марія Стюарт162, Карл І163, три Генріхи французькі164, імператор Генріх IV165? Ви знаєте...
— Я знаю ще, — сказав Кандід, — що нам треба працювати в нашім саду.
— Маєте рацію, — сказав Панглос, — бо коли людина оселилася в саду Едемі, то це було ut operaretur eum166, щоб вона в ньому працювала, а це показує, що людина родиться не для спочинку.
— Працюймо не міркуючи, — сказав Мартен, — це єдиний спосіб зробити життя хоч трохи стерпним.
Уся невеличка громада пройнялась цим добрим наміром; кожен почав виявляти свої здібності. Маленька земля давала багато; Кунігунда була справді дуже погана, але вона навчилася прегарно пекти пиріжки; Пакета вишивала; стара клопоталась білизною. Ніхто, навіть брат Жірофле, не сидів без роботи, — він став добрим теслею і навіть чесною людиною. І Панглос не раз говорив Кандідові:
— Всі події нерозривно пов’язані в цьому найкращому із можливих світів. Бо, зрештою, коли б вас не вигнали здоровими стусанами ногою в зад за ваше кохання до Кунігунди; коли б ви не попали до рук інквізиції; коли б ви не виходили пішки всю Америку; коли б ви не прокололи шпагою барона; коли б ви не втратили всіх своїх баранів зі славної країни Ельдорадо, — ви б не їли тут ні цукатів, ні фісташок.
— Так, це прекрасно сказано, — відповів Кандід, — але нам треба працювати в нашім саду.
Примітки
Перше видання повісті «Кандід» з’явилося у Женеві в лютому 1759 р. як переклад з німецької доктора Ральфа. Вольтер спочатку заперечував своє авторство, оскільки повість дістала гострий осуд женевської влади: було прийняте рішення про спалення книжки рукою ката.
Відрікаючись од повісті, Вольтер підшукував для неї підставних авторів — активного літератора першої половини XVIII ст. Шевальє де Муї, певного пана Дешаля, людину ерудовану, схильну до дотепів, і, врешті, особу повністю вигадану, якогось Демада. Своє авторство Вольтер приховував і в листах 1759 р. до братів Крамерів, які видали повість, і до свого приятеля пастора Якова Верна.
Та вже незадовго Вольтер визнав своє авторство, повість дістає низку наслідувань, переробок і продовжень. Імена персонажів стають загальними, а окремі вислови — крилатими.
1761 р. Вольтер зробив деякі незначні зміни в тексті «Кандіда», готуючи повість для нового видання.
1 ...звали його Кандідом... — Кандід — від лат. candidus — щирий, правдивий.
2 Панглос — наймення, утворене від грецького «пан» (усе) і «глосса» (мова). Тут: у розумінні — «всезнайко».
3 ...викладав метафізико-теолого-космологонігологію... — жартівливий перелік елементів далекої від реального життя схоластичної науки, що нею захоплюється Панглос.
4 ...немає чину без причини... — натяк на детермінізм Лейбніца.
5 «Доведено, — говорив він, — що речі не можуть бути інакшими...» — пародія на апріорний спосіб доказів, характерний для філософського методу Вольфа, послідовника Лейбніца.
6 ...носи створено для окулярів... — Вольтер висміяв детермінізм у своїй праці «Основи філософії Ньютона» (1738).
7 Вальдбергоф-трарбкдікдорф — назву цього міста Вольтер склав із окремих німецьких слів (Вальд, бер, гоф, дорф) та набору безглуздих звуків.
8 ...двоє людей, одягнутих у блакитне. — Тобто в однострої прусських вербувальників; під болгарами Вольтер розуміє пруссаків.