Пряди, пряди - ниток багато білих
зарученій потрібно на весілля,
на шлюбні шати й на дари для гостей.
Кассандра
Се й ти вже, брате, бачу, у пророках,
та шкода, що не в пору й не до речі.
(Ображена одвертається).
Деїфоб
І в пору, і до речі. Я, сестрице,
не звик даремне марнувати мову.
Якщо кажу, то, значить, варто слухать,
а ти хоч і віщунка, та сама
своєї долі, видно, не вгадаєш,
то я тобі скажу: ми заручили
тебе оце тепер за Ономая,
царя лідійського.
Кассандра
Зарані, брате,
говориш ти мені: «Ми заручили»,
бо ще ж я не рабиня поки що
і маю власну волю.
Деїфоб
Ні, Кассандро,
бо кожна дівчина, чи то рабиня,
чи то царівна, слухає родини.
Кассандра
Я, брате, й не рабиня, й не царівна,
а більше й менше, ніж вони обидві.
Деїфоб
Я не для загадок прийшов сюди,
не для пустих розмов. Кажу виразно,
що ти заручена. Цар Ономай
тебе собі жадає в нагороду
за спілку й поміч проти ворогів.
Хвалився він, що піде в бій сьогодні,
і всіх своїх лідійців поведе,
і що не зайде сонце, як вже буде
розбите впень усе вороже військо.
«Коли се правда,- ми сказали,- завтра
ти поведеш Кассандру до намету».
Кассандра
Хіба що такі «Коли се правда…» Власне,
що се неправда.
Деїфоб
Я не сподівався,
що ти, троянка і дочка Пріама,
так самолюбно можеш відрікатись
подать рятунок Трої і родині.
Атрідова дочка була величніш,
недарма еллінки проти троянок
так величаються, бо вийшла з них
славутня Іфігенія, що радо
життя своє дівоче положила
за славу рідного народу.
Кассандра
Брате,
не знаєш ти ціни жіночим жертвам,
а я тобі кажу: з усіх жінок
славутня Іфігенія зложила
ще не найбільшу й не найтяжчу жертву.
Ох, скільки тяжких, хоч безславних жертов
зложили ті жінки, що не лишили
імення по собі! Якби схотів ти
від мене жертви крові, певне б, я
її здолала дати, але сеї -
не можу, брате, я не героїня.
Деїфоб
Так, я се бачу, ти сестра Паріса,
але не Гектора. Наш Гектор міг
життя віддати, жінку залишити,
осиротити сина для рятунку
або для честі Трої. А Паріс
готовий для Гелени загубити
весь рідний край. Отак і ти, Кассандро,
для тіні млявого свого Долона,
хоч сам він був зрадливий проти тебе,
готова всіх нас утопити.
Кассандра
Брате!
Не ображай загубленої тіні!
Ти кажеш, млявий був Долон, зрадливий?
Чому ж той млявий та пішов на згубу,
на смерть видиму в той час, як ніхто
з моїх братів-героїв не одваживсь?
Либонь, тому, що Гектор вже був мертвий,
а Деїфоб одважний тільки словом.
Деїфоб
Старий я для розвідок. Ти ж, Кассандро,
ще молода, щоб старшого судити.
Кассандра
Над всіх старших найстарша Правда, брате.
Деїфоб
Лишім. Хто вмер, не встане. Річ не в сьому,
а в тому, що повинна ти вчинити
для щастя й для рятунку всеї Трої.
Кассандра
Почім же знаєш ти, що в тім рятунок?
Деїфоб
Я знаю те, що се остання змога.
Чи ти даси рятунок - невідомо,
але повинна ти вчинить сю пробу.
Коли уб'ють лідійця - люди скажуть:
«Що ж, не судилось!» А як ти відмовиш,
то скажуть всі, що ти нас загубила.
Цар Ономай до тебе зараз прийде,
щоб ти йому сама сказала слово.
Єдине слово «згода!» - і лідійці,
вшиковані до бою, рушать зараз.
Кассандра
Мій брате, се була б потрійна зрада -
себе самої, правди і лідійців,
бо я отим одним-єдиним словом
погнала б на погибель ціле військо.
Деїфоб
Миліш тобі чужинці, ніж родина!
Кассандра
А нащо ж нам даремне їх губити?
Не врятував нас Гектор богорівний,
куди ж сьому лідійцеві!
Деїфоб
Кассандро,
забула ти, що був тоді Пелід,
теж богорівний, ще й богорожденний,
тепер його нема.
Кассандра
Так говорила
Пентезілея, красна амазонка,
що згинула за Трою без пори.
Деїфоб
Та що Пентезілея! Все ж то жінка! -
не жінці врятувати Іліон.
Кассандра
Се правда, брате, отже, й не Кассандрі.
Деїфоб
(гнівно)
Гей, не чіпляйсь до слів!
Стара рабиня
(входить)
Там той, чужий,
все домагається, чому його не кличуть.
Кассандра
Скажи йому, щоб він ішов сюди,
а ти лиши нас, брате.
Деїфоб
Що ж ти скажеш?
Кассандра
Що бог мені звелить.
Деїфоб
Ну, пам'ятай,
як тільки бог звелить сказать: «не згода»,-
до тебе ймення зрадниці пристане
віднині і довіку.