Десятник
Доведеться.
Роботи в нас чимало: завалить
І розібрать трухлявий млин, звезти
Звідсіль і місце тут для водокачки
Розчистити. Тому не гаймось!
(Торсає дверима).
Гей!
Одчиниш ти чи ні?.. Старий луципер…
Крамаренко
(перейшовши греблю, підходить до робітників).
То ви нічого ще і не зробили?
Десятник
Замкнувся у млині і притаївсь.
Погане коїться щось тут. Он там
На березі, біля води, лежить
Застрелений.
Крамаренко (підходить до трупа).
Застрелений?.. Хто ж він?
Стривай… десь бачив я його. Чабан це.
Десятник
Застали діда тут над ним: стояв
І гомонів про щось.
Крамаренко
Ти сповістив
Про це кого?
Десятник
Аякже.
Крамаренко
Ну, й гаразд.
(Вертаються до млина).
Ну, що ж, коли не відчиня дверей,
Рубайте їх та будемо кінчати.
(Перший і другий робітники підходять до дверей
і починають ламати їх. Удари сокир голосною
луною відбиваються в скелях на тім боці.)
Перший робітник
Диви, яке міцне: коли не дуб,
То груша. (Рубає).
Хе!..
Другий робітник
А він казав — трухляве.
Десятник
Ану, рубайте, годі теревенить!..
(Інші з цікавістю товпляться коло них. Сонце
пожежею освітлює шпилі скель.)
Голос Мар'яни (десь за млином).
Рине вода, рине,
А серденько ниє:
Гей, чи він прилине
Хутенько,
Бистренько,
Поки звечоріє?
Робота припиняється, всі стоять і слухають,
як зачаровані.)
Перший робітник
Десь рання пташка заспівала в лузі.
Другий робітник
А тихо тут, аж моторошно якось.
Третій робітник
Кує зозуля десь…
Перший робітник
То жаба крюка.
Зозуля вже мандрикою вдавилась.
Третій робітник
А вир лютує як!
Другий робітник
Ось слухай, слухай!
Голос Мар'яни
Рине сльоза, рине,
А серденько в'яне:
Гей, чи він прилине
Хутенько,
Бистренько,
Поки ніч настане?
Перший робітник
З села якась.
Другий робітник
А може, з наших це?
Третій робітник
Чи не русалка?.. Гарно як співає…
Другий робітник
Таке ще вигадай — удень русалка!..
Голос Мар'яни
Рине пісня, рине
І серденько крає:
Гей, чи він прилине
Хутенько,
Бистренько?..
Чом його немає?..
Десятник
Ану, за діло! чого це стали ви?..
(Робітники неохоче починають рубати двері.)
Крамаренко (сам до себе).
Нема сумніву… це вона — це Казка.
Чого блукає тут?.. Невже… невже…
Не може бути, щоб він її прогнав…
(З гори спускається Вагнер.)
Десятник (до Крамаренка).
Ось гляньте — пан директор то чи ні?
Крамаренко
Так, він… Чого так рано в цих місцях?..
Ага… я розумію…
(Знову чути спів Мар'яни.)
Четвертий робітник
(зазирає у вікно, з жахом).
Гляньте, гляньте!..
Горить в млині!.. — горить!..
Десятник (підбігає).
Що плещеш ти?
Крамаренко
Що там таке? (Помічає полум'я й дим).
Горить?.. Ат, чорт старий!
Рубайте двері, вікна… швидше! Чом
Стовбами стали? Вивести старого
Хутчій з млина!..
Перший робітник
Врубаєш їх якраз.
(Метушня. Пробують рубати знов. Двері не
піддаються, вікно ж падає всередину, але звідтіль
виривається дим і полум'я. Хто близько стояв,
відсахнувся.)
Голос Мар'яни
Рине вода, рине,
А серденько…
(Раптом уривається. Пожежа розгоряється.)
Крамаренко (хапається за голову).
Згорить, згорить же він… його рятуйте!
Другий робітник
Згорів вже досі, не врятуєш!
Перший робітник
Ні,
Вже край… Ось-ось завалиться і дах.
Дак от на що соломи він наклав!..
Крамаренко
Гей, хлопці! нагороду той дістане,
Хто виведе з огню старого! Ну?
Чого ж ви стоїте і мовчите?..
(Всі стоять, мовчки огинаючись. Крамаренко махає
рукою і йде назустріч Вагнерові.)
(З правого боку вибігають робітники. Між ними -
Подорожній і Сусанна)
Подорожній
(до тих, що руйнували млин).
Що тут? Навіщо млин ви запалили?
Перший робітник
Старий замкнувся там і запалив.
Подорожній (з жахом).
Він там?
Другий робітник
Та там…
Перший робітник
Тепер вже не підступиш.
(Подорожній біжить До вікна й хоче кинутись
в огонь.)
Сусанна (удержує його).
Стривай… згориш!.. Мерців лиши мерцям.
Мар'яна
(вибігає з-за млину у вінку на розпущених косах).
Де дід?., де дід?
(Кидається то до одного, то до другого робітника).
Сусанна (до Подорожнього).