У разі неможливості зайняти цю посаду однаково наказуємо прибути й засвідчити свою відмову за станом здоров’я, коли він вимагає спокою й тривалого зцілення чи позбавляє змоги виконувати чаротворчу місію на постійній основі й з граничною відданістю цій справі.
Передаємо вітання з нагоди вашого щасливого шлюбу й бажаємо побачити при дворі маестру Прест, щоб привітати вас обох із цією знаменною подією.
Маестрові Гайраку Престові. На ваше прохання ми слідкували за підпільними торгами в столиці. Якщо вас іще цікавить придбання жуанської цанії, то запрошуємо на торги, які відбудуться за наведеною нижче адресою 25 березня.
Ваш друг Кассель Ґрехам
Розділ 10. Прести і порушення
Дівчина перебирала подумки всю їхню оповідь, добряче приправлену вигадкою, яку повинен прийняти Сонцесяйний король. Сама лиш ідея, що доведеться викривити всю цю й без того неймовірну історію з порошком, товариством оливети і замахом на чаротворчий спокій, уже будила в Канре нервове тремтіння, а понад тим ще й залишалася потреба донести цю думку до короля — до Його Величності короля.
— Нічого й нікого не бійся, — мовив Жаррак. — Найбільше говоритиму я. А крапля хвилювання лише додасть тобі прихильності в очах Сонцесяйного, адже здаватиметься, що жона Преста настільки вражена величчю палацу і Його Величності, що не знаходить слів.
— Я дійсно буду вражена. Я ніколи не наближалася до палацу.
Канре скосила погляд у дзеркало. Прикраси з медовими каменями лягли в ямки ключиць, виділяючи високу шию. Волосся, зібране в зачіску з розкішними брошками, не видавало своєї довжини. Браслет із кров’ю яскрів на зап’ясті, підкреслюючи для всіх, хто знає сенс цієї речі, вагу Канре Прест в очах її чоловіка. Все мало вдатися.
Канре бачила в усьому відблиск Сонцесяйного, щойно вони прибули. Ще до зустрічі з Його Величністю, ще до того, як дзеркальна галерея привела їх до невеликого кабінету, де очікували члени Ради, дівчина примітила, що цей палац створений, щоби вражати. Щоби кожен, хто переступає його поріг, бачив велич Франу і його правління, велич нездоланну, віковічну й горду, закуту в золото й мармур, у багрянець і сяйво. І що, думалося Канре, що вони вдвох хочуть протиставити? Як вони з Жарраком зможуть зламати цю нищівну певність?..
«Але є те, що ми мусимо зробити», — нагадала собі, змикаючи руки на віялі, щоб не сіпати браслет. Шляхів до відступу не було. А якби й були, то як тікати, знаючи, що в руках — найбільша таємниця, яка може схитнути все, змінити на краще? А ніяк.
Церемонія минула буденно. Жаррак виголосив промову про те, що він згоден обійняти посаду королівського чаротворця, члени Ради покивали. Вони підписали кілька документів — і на тому все. Обійшлося навіть без божественних благословень. Воістину, мабуть, радники Сонцесяйного теж добре розуміли, як мало божественні благословення важать у воєнній справі.
Канре краєм ока спостерігала за королем, котрому її представили, а тоді хотіли відправити до салону — чекати на завершення церемонії серед маестр, які грають у карти і п’ють вино. Та Жаррак зіграв у бажання похизуватись і попрохав, аби вона залишилася, бо «молода жона повинна стати свідком доленосної клятви».
Тож вона залишилась і спостерігала, як Сонцесяйний Кловіс дивився на Жаррака. Дивився поглядом, у котрому Канре не могла прочитати ні схвалення, ні ворожості. Мовби його лице застигло, рівновіддалене від усіх емоцій, вище над усі прояви радості чи гніву. Втім, щойно новоспечений королівський чаротворець завершив церемонну клятву, лице короля залило чітко відміряне, зверхнє вдоволення, котре промовляло: «А ось і моя нова зброя, у моєму цілковитому розпорядженні».
Канре до мурашок забаглося спинити Жаррака і не дати йому підписати документ, який віддавав його силу короні. Та вона не зробила цього.
— Король не слухатиме випадкового, недосвідченого чаротворця, — сказав їй чоловік напередодні, коли дівчина запевняла, що втрата ноги — вагома причина, щоб відмовитися від посади, яка принесе ще більше страждань і небезпек. — Проте зверне увагу на слова того, хто присягнув стати щитом Франу. Ну й, зрештою, така доля всіх Престів, і я би втрапив у немилість, якби вдруге спробував її уникнути.