плечу і тільки сказав: «Андрюха, немає нічого неможливого».
За це я його й люблю, за вміння підтримати в необхідний мо-
мент і сказати «немає нічого неможливого». Як виявилося того разу,
й справді нічого неможливого не було, хоч я й слабенько пам’ятаю
як ми здолали ту «перешкоду». В Толіному арсеналі було ще кілька
афоризмів, котрі розходилися світом, як релігійне вчення, як вірші
поетів чи венеричні хвороби. Моїм улюбленим афоризмом був цей:
«Я ж не казав, що ти одна-єдина, ти просто сука, яких мало!». Слово
«сука» Толя вимовляв з особливим придихом, концентруючи в ньо-
53
му всю свою любов, всі емоції. Повірте моєму слову: Толя – останній
ідальго нашого часу, безстрашний воїн, ворог Всесвітнього зла, друг
всіх знедолених і проституток.
Яко людина винятково благородна, чиста, як кришталь чи горіл-
ка, Толя постійно втрапляв у якісь історії, котрі щоразу давали йому
якийсь урок. Ці уроки наш герой розподілив на чотири категорії:
тілесна любов, авантюри, бухло, віра. У кожній з них апостол Толік
Майданський виокремив основну заповідь, чи то пак постулат і су-
провідну до нього притчу. Дозволю собі їх вам переказати.
1. ТІЛЕСНА ЛЮБОВ
Його постулат щодо тілесної любові звучав так: «E=mc2». На всі
розпитування щодо того, що саме міг би значити цей постулат, як
його трактувати, які цифри чи щось інше підставляти в цю формулу,
Толік не вівся і лише гордо кричав: «Нічого ви, бовдури, не розумі-
єте!». Зрештою, так ніхто ніколи й не дізнався, що він має на увазі
під цим постулатом, навіть я. Зрештою, інколи я навіть сумніваюся
чи це постулат, адже старий хитрий ідальго міг просто собі вигадати
будь-що, а всі інші й так повірили б, що це постулат, заповідь. Мушу
зізнатися, що час до часу він так і робив.
Так ось, з тілесною любов’ю в нього все було о’кей. У кожному об-
ласному центрі України на нього чекала дівчина, а в тих обласних
центрах, де дівчина на нього таки не чекала, я ділився своїми запа-
сами й контактною базою, тож вона, дівчина, врешті-решт починала
його там чекати. Перед тим, як лягати спати, він відправляв есемеску
приблизно трьохстам дівчатам: «Думаю про тебе. Добраніч. Цілую».
У його мобільнику була спеціальна група, «Дівчата», котра ділилася
на підгрупи: за містами, віком і ступенем стосунків (від «в розробці»
до «списано»). Через таку постійну увагу дівчата його й любили.
Знайомство з дівчиною на вулиці він починав з благородного
вчинку. Власне, в кишенях Толіка завжди можна було знайти мільйон
дрібниць: запальнички, презервативи, заколки для волосся, гаєчні
ключі, вологі серветки, вирізки з газет, револьвери, купюри невідо-
мих валют, відкриті листи до найвищого керівництва країни, шкар-
54
петки (про всяк випадок), кишенькова Біблія, роздруківка тижневої
програми телеканалу «Мисливство і риболовля», кулькова ручка,
виделка, підручник з біології для десятого класу, шнурок, кільки в
томаті, карта пам’яті для фотоапарату, жіночі трусики, мобільний
телефон, карту Африки, жетон паризького метро, візитку народного
цілителя, набір рибальських гачків, Конституцію України (видання з
актуальними змінами), конячий зуб, марихуану, дві чарки, депутат-
ське посвідчення і кардіограму. Ну, до чого я й провадив, починав
наш ідальго завжди з благородного вчинку – наздоганяв дівчину на
вулиці і казав, що в неї щось випало. І діставав щось з кишені, ска-
жімо, Конституцію чи кінський зуб. Більшість дівчат на такий недо-
лугий жарт реагували позитивно, а далі, ну а що далі, слово за слово,
самі розумієте, і вона опинялася в його ліжку. Або він у її ліжку, куди
ближче було йти.
Толік Майданський розповідав мені: «Якось я поїхав у Чернівці до
однієї дівчинки. Хтось міг подумати, що я поїхав у справах, з турис-
тичною метою, в румунське посольство робити візу, зустріти давніх
друзів, просто змінити ландшафт і відпочити, можуть думати що за-
вгодно і шукати будь-якого приводу, а я приїхав трахатися. У мене не
було інших цілей і завдань, я приїхав трахатися». Таку щиру людину
ще пошукати треба.
Але за тим базіканням я й зовсім забув розказати вам притчу Толі-
ка про тілесну любов. Вибачте, виправляюся.
Прекрасного літнього дня вийшов Толік з дому і попрямував до
найближчого магазину за пивом. Здавалося, життя починається зно-
ву, а навколишній світ набирає барв і запахів. Ще старшокласники