1500–1533 (1549 ?)
Федір Михайлович Вишневецький (Федір Молодший, Федько) — дядько Дмитра Вишневецького (Байди). Мав дві дружини — Богдану Гольшанську–Дубровицьку (померла до 1535) та Марію Путятянку (померла 1554 або 1561). З вересня 1544 до 1549 року з усім сімейством перебував у татарському полоні.
1500–1547
Федір Андрійович Сангушко — староста волинський (1531—1547), володимирський (1531), маршал волинський. У близькому спорідненні з князями Острозькими. Брав участь у поході на фортецю Озю під проводом Бернарда Претвича. Дружина — Анна (Йованівна) Бранкович (близько 1500 — лютий 1578). Меценат православних храмів у Бересті, Лодимирі (сучасний Володимир–Волинський), Вільно, Луцьку й Києві (у т. ч. покровитель Видубицького монастиря). Похований у Києво–Печерській лаврі.
1500–1563
Олександр (?) П’ясецький (польськ. Piasecki) — друг і соратник Дмитра Вишневецького, разом з ним страчений у 1563 році в Османській імперії.
1500–1563
Бернард Претвич (нім. Bernhard von Prittwitz) ! німець, який народився у Сілезії і поступив на військову службу в Польському королівстві, ратний вчитель Дмитра Вишневецького (Байди). Дворянин герба Вчеле, званий Murus Podoliae, Terror Tartarorum. Його батько Пітер фон Претвич був земельним власником біля Сицува (Олесьниці, Остшешува), мати — Людмила зі Стволіня. Ротмістр оборони поточної, староста уляновський, барський (1540–1552), теребовельський (1552–1561). Уславився обороною кордонів від нападів кримських татар.
1503 (1506 ?) – 1563 (1558, 1561 ?)
Роксолана (Анастасія (в польській традиції Олександра) Гаврилівна Лісовська, польськ. Olexandra Lisowska, тюрк. Hurrem Haseki Sultan, близько 1503 (явно помилково 1506) — 15 березня 1558, 1561 або грудень 1563) — улюблена дружина султана Османської імперії Сулеймана І Пишного, дочка священика з Рогатина (нинішня Івано–Франківська область), за іншою версією — з Чемерівців (нинішня Хмельницька область). Ймовірна дата хрещення — 1504.
1510–1539
Ілля Костянтинович Острозький. Батько — князь Костянтин Іванович Острозький, мати — княжна Тетяна Семенівна Гольшанська. Дружина — Беата Косьцелецька (Костелецька). Дочка — Гальшка (Єлена).
1510–1576
Богуш Федорович Корецький — польський князь з герба Погоня, з династії Гедиміновичів. Рід Корецьких володів містом Корець на Волині (тепер районний центр Рівненської області) від початку XV століття. Староста житомирський, (1539–48), брацлавський і вінницький (1548–1576), луцький (1560–1576), воєвода волинський (1572–1576), у 1540–х роках разом з Бернардом Претвичем обороняв південні кордони королівства Польського та Великого князівства Литовського від кримських татар, часто взаємодіючи із запорозькими козаками.
1511–1530
Сулейман І Пишний одружувався чотири рази.
Перша дружина — Махідевран (1511), народила сина Махмуда (помер під час епідемії віспи 29 листопада 1521). В житті султана не відіграла помітної ролі, згодом померла. Друга дружина — Гюфем Султан, народила сина Мюрада (помер під час епідемії віспи 10 листопада 1521). Гюфем задушили за наказом султана в 1562. Третя дружина — черкешенка Махідевран Султан, більш відома як Гюльбехар (Гюльбахар, «Весняна троянда»), княгиня з роду царевича Бекбулата, нащадка Темура. Після смерті первістка Сулеймана Махмуда її син Мустафа (правитель провінції Меніс з 1533) був призначений спадкоємцем. Але згодом його, братів та онуків за наказом султана задушили, після чого Гюльбехар збожеволіла й померла того ж року. Четверта дружина — Анастасія (Олександра) Лісовська (Роксолана, Хуррем Султан). Статусу єдиної дружини набула у 1533.
1511–1563
Деспот Воде (молд. Despot Voda, справжнє ім’я Іоан Якоб Гераклід, молд. loan Iacob Heraclid, 1511 — 5 листопада 1563) — грецький солдат, господар Молдавського князівства з 18 листопада 1561 до 1563.
1512–1577
Девлет I Гірай (Гірей, крим. I Devlet Geray, Taht Al?an Devlet Geray) — хан Криму в 1551–1577. Син царевича Мубарека Гірая (помер у 1516/1517), онук хана Менглі I Гірая. У 1530–1532 при своєму дяді, кримському хані Саадеті I Гіраї обіймав посаду калги (спадкоємця ханського престолу).