Хід думок навіть дуже правильний. Наступне місцезнаходження того велетенського дива із див, що в Гізі і Пеленке, — Сіань. Точніше, околиця колишньої столиці китайської. Хоча давньої, як і околиці із столиць теперішніх, — Каїра, Мехіко і Гватемали.
Звичайно, гостинні китайці намагаються кожного свого зарубіжного друга, примноження яких є одним із фундаментальних напрямів зовнішньої політики азійської наддержави, — завести у Сіань. У цій древній столиці Китаю рукотворні артефакти багатотисячолітньої китайської державності справді вражають свідомість своєю монументальністю. Гробниця Першого китайського імператора датується 210 роком до нашої ери. Вона мала бути вищою, ніж піраміда Хеопса, але її недобудували. Однак знайдені археологами вісім тисяч солдат теракотової армії — немає аналогів серед споряджень, з якими відбували на той світ сильні — і в одну мить мертві — світу цього.
Це унікальне китайське диво виставляється напоказ з такою ж настирливістю, як приховується інше, за тією ж адресою. Його відкрив ще на початку минулого століття австралієць Шродер. Ось його подорожні нотатки, що датуються 1912 роком: «Після кількох днів виснажливої їзди ми раптом помітили щось таке, що височіло над горизонтом. На перший погляд, наче гори, але, під’їхавши ближче, ми побачили, що це були споруди із чотирма правильно скошеними гранями і плоскою поверхнею. Ми наблизилися до них зі сходу і побачили, що у північній групі було три гіганти, а інші піраміди послідовно зменшувалися у розмірах до найменшої, що розмістилася на півдні. Вони розташувалися на 608 миль на рівнині, підносячись над поселеннями й обробленою землею. Вони були буквально під носом у людей».
Так що однофамілець німецького екс–канцлера видав на–гора за сто років до того, як його спадкоємець пройнявся непатріотичною любов’ю до Газпрому, — феноменальну сенсацію. Він знайшов піраміди ще й у Китаї!
Та ще які піраміди! Ну зовсім такі, як і все китайське, — надвелетенські. Найбільша з них — втричі вища від великої піраміди Хеопса, тобто має висоту понад 300 метрів. Як і посестри у Ґізі, грані сіанських пірамід точно орієнтовані за сторонами горизонту. Але ці безпрецедентні рукотворні велети ще були розмальовані, як пірамідальні крашанки: північна грань — чорним кольором, східна — зеленим, південна — червоним, західна — білим. А верхівка мала свою, відмінну, барву — жовту.
Нам би хотілося, щоб де жовта, там і блакитна. Однак тутешні зодчі до синього кольору не вдавалися, щоб, можливо, їхні об’єкти не зливалися з небом, що мало, як мені видається, свій технологічний і прагматичний сенс, який випливає із призначення цих будівель. А далі вже йде пряма схожість із гватемальськими аналогами — на поверхні було викладено сходи, щоб можна було вибиратися на вершину.
До речі, китайці, такі відкриті і навіть нав’язливі у пропагуванні своєї минувшини, піраміди ховають від приїжджих. Не пускають туди іноземців, як у часи СРСР не пускали у Дніпропетровськ, і «Дніпро» у Кубку чемпіонів завше мусив грати не на своєму полі.
У Китаю свого «Південьмашу» немає, і виводили їх на завколоземну орбіту ракети, виготовлені українцями на чолі із майбутнім президентом України Леонідом Кучмою. Але от свій «Байконур» у них є. І треба такому статися — він там само, де й піраміди! Тому туди не можна.
Але чого на велетенській території Китаю, який за розмірами є третьою країною у світі після Росії і Канади, ЦК КПК прийняв рішення розмістити свою космонавтику саме тут? Чому їх потягнуло саме сюди, поміж найвищі на планеті пірамідальні шпилі, яких тут — більше сотні?
Є у цьому рішенні партії певний натяк. Пора шукати спільний знаменник — для чого ці найбільші донині на планеті споруди — у північній Африці, в пониззі Тибету, у джунглях Месоамерики?
І тут вистрілює гвинтівка, що висить на гвіздку кількома сторінками вище. Тибетський манускрипт. До речі, це текст, а речові артефакти як у Єгипті, так і у Гватемалі, тобто різного роду зображення — просто тотальна розповідь про якнайдальших наших предтеч, які були, перш за все, космонавтами. Чим давніші людські зображення, тим неодмінніше ці пращури у космічних обладунках. Отака–от закономірність виходить. Щойно археологи видобувають із сивої давнини з–під шару тисячоліть якийсь наочний речовий доказ, та ще й персоналізований, — неодмінно у шлемі, космічному костюмі і за штурвалом не комбайна «Нива», а схожого на нинішні космічного літального апарата.