Після тривалих вагань керівник проекту Енкі доручив головну роль у проекті своїй дружині — Нінту. То було ризиковане експериментування над найближчою тобі особою, але Нінту усвідомлювала, що вершиться, тому погодилася.
А вершиться не багато не мало — започатковується рід людський на сьомій планеті Сонячної системи під назвою Земля!
Започатковується жива порода богоподібних істот, яких ще не було і немає довкруж Сонця за мільярди мільярдів кілометрів і за довгі світлові роки.
Звичайно, за простір поза межами планетарної системи нашого улюбленого Сонця розписуватися не будемо. Бо там таких систем, як наша із дванадцятьма планетами, включно із Нібіру, — просто несть числа. І просто треба бути круглим профаном, аби бити себе в груди, що вже у такому масштабі — ми одні єдині.
«Анахарсіс» описує глибокі душевні переживання божественного подружжя. Це був перший проект генної інженерії зі створення істоти мудрої, і впевненості у кінцевому результаті не було навіть у таких надмудрих істот, як нефілім.
Поки плід визрівав, Енкі перед своїми однопланетниками оголосив, що головну місію взяла на себе його божественна дружина, яка новому створінню «буде давати народження» і «долю йому призначить» і таким чином рід людський нехай буде створений.
Було прийнято наступне рішення про послідовниць Нінту. Було відібрано чотирнадцять нефілім, яким належало стати наступними людськими матерями.
Над сонмом нефілім, яких рід людський нарече по всіх континентах упродовж наступних сотень літ богами, першоматір піднесла над головою новонароджену і вперше сотворену богоподібну істоту — патріарха роду людського Адама:
Не знаю, як вам, читачу, але опісля ознайомлення із цією оповіддю, у яку можна вірити чи, згрішивши, не вірити, але Нінту — божественна прародителька родом із Галактики — назавжди ввійшла у мою покірну свідомість. Я відчуваю, як у мою терзаючу саму себе і шукаючу істину сутність торкнула крилом сама ця Істина, бо, за словами Спасителя, пізнай істину, і вона визволить тебе.
Але повернемося до божественної хроніки. У викладений спосіб було приготовлено достатню кількість «глини», щоб одночасно могли завагітніти чотирнадцять богинь народження.
Чому такий поділ? Засобами все тієї ж генної інженерії вийшло так:
Коли вже появиться первісток роду людського, у текстах Шумеру Нінту прибере інше імя, чи то божественне, чи то людське? А може, найбільш божественне, найдорожче зі всіх людських наймень — мовою шумерів — Мамі.
Мама всіх нас, сущих богоподібних за сотні тисяч літ! Мама — українською мовою, а дарителька життя нашого — так само звучить й на інших мовах світу! Бо всі ми походимо від неї, від Нінту–мами!
Професор Мічиганського університету Веслі Браун поставив собі за мету — встановити час і місцезнаходження нашої праматері на основі порівняльного аналізу мітохондріальних ДНК.
Для цього він узяв кров 21 учасниці, котрі були відібрані за спеціальною методою, як у соціології на ток–шоу українських телеканалів, — щоб були представлені різні раси і національності.
Так от, незалежно, де вони живуть зараз, європеоїди вони чи вузькоокі, блідолиці чи темношкірі, щирі українки чи розв’язні москальки, або такі ж часом пихаті польки, — усі вони по усій Землі походять від однієї мітохондріальної — за ДНК — праматері, яка жила у Південній Африці 180–300 тисяч літ тому.
Саме там і тоді було повстання аннунаків, що спричинило до творення гібриду бога і гуманоїда — людини.
Колеги пана Брауна, Вілсон і Марк Стоункінг, провели аналогічні обстеження плацент уже 150 жінок, предки яких прибули у США із Європи, Африки, Близького Сходу, Азії, а також плаценти жінок із племен Австралії і Нової Гвінеї. І знову той самий результат: усі вони походять від того ж південно–африканського предка плюс–мінус 200–250 тисяч літ тому.