Не буду вдаватися до предтеч від Єремії до Нострадамуса. Їм справді несть числа. І переповідати їх — то щонайменше удвічі наростити обсяг книги.
Обмежимося лише тими пророками, які живуть у наш прекрасний та інтригуючий час. Більше того, звузимо пророчу армію до тих бійців невидимого фронту грядущого, які уже мають у своєму особистому заліку відгадані факти. Частина з того, що вони бачили ще до того, як воно звершилося, — таки звершилося! Як — коли: іноді — на щастя, іноді — на жаль…
Розпочнемо із сакрального чоловіка на планеті Д. Брінклі, що практично єдиний із різного роду провидців передбачив найбільшу трагедію нашої рідної української землі, як і всієї Землі, — Чорнобиль. Американець належить до тих унікальних людей, які повернулися із того світу. Автор, у свою чергу, вірить у можливість смертної людини заново входити у власне земне тіло після того, коли за всіма канонами констатується її кончина. Повернення з того світу — для нинішньої науки доконаний факт.
Цього разу смерть тривала 28 хвилин, а відтак життя відновилося. Денніон Брінклі розмовляв по телефону, коли у нього влучила блискавка, що призвело до смерті. А далі — усе точно, як зі всіма іншими, хто вертався з потойбіччя. Політ довгим тунелем, зустріч із померлими родичами. Неймовірна благодать. Зустріч із Особистістю, яка складається зі Світла.
Того, хто зустрів його там, Брінклі назвав у відповідності до канонів людської психіки — Ангелом, який запровадив його до «Храму знань». Тут він отримав 13 видінь, що містилися у 117 коробках. Отриману інформацію провидець виклав у своїй книзі «Спасенний світлом».
Ось зміст коробки № 6: «Я побачив лісисту місцевість біля річки. Поруч з нею височіла величезна бетонна споруда. Моє серце стискав незбагненний страх. Раптово земля здригнулася, дах будови розірвало на шматки. Я знав, що це ядерний вибух, який забрав життя багатьох людей. На тлі побаченого висвічувалася дата — квітень–травень 1986 року. Пізніше це повторилося в реальності. Вибух атомної станції під Києвом заставив людство назавжди запам’ятати слово «Чорнобиль».
95 таких же передбачень збулося до 1995 року. «Ще промайнуло перед очима кілька європейських країн, сповна затоплених водою або вкритих товстим шаром намулу».
Є у цих зловіщих коробках і менш тотальні і масштабні події уже не із космології, а політології — війна між Росією і Китаєм, оволодіння ядерною зброєю Іраном, масове отруєння системи водозабезпечення Парижа, землетруси неймовірної сили, від яких велетенські хмарочоси США «розхитувалися і падали додолу, як дитячі іграшки».
Марія Есперанса з Венесуели, яку називають «устами Богородиці», передбачила війну у Перській затоці, катастрофу «Челенджера», атаку терористів на Нью–Йорк, дати смерті двох останніх пап римських. А зображені нею картини Апокаліпсису — ліпше не читати.
Ніна Зелінська виявила у собі дар знати майбутнє у 54 роки. Те, що вона віщувала, збулося, — напад «Аль–Каїди» на США, землетруси у Японії і Туреччині й на Сахаліні. Попереду ще часи, коли Гольфстрим змінить напрям руху, як і звична траєкторія циркуляції вод Льодовитого океану, й усе це та інше — у результаті зміщення полюсів планети.
Індієць Джон Ранінг став знаменитим на всю планету тим, що передбачив дві світові війни, смерть Адольфа Гітлера, висадку американців на Місяць, вбивство Джона Кеннеді, колапс Радянського Союзу. І знову у його видіннях — небачені урагани, землетруси, потоп, які викличе поява у космосі невідомого об’єкта.
Загалом загін провидців на пострадянському просторі доволі представницький. Тетяна Махотіна у стані трансу побачила таку картину: «Тихий ясний сонячний день у Москві. Але на вулицях чомусь дуже мало перехожих. І раптом я опинилася на морському узбережжі. Чітке знання того, що я на березі океану. Тут твориться справжнє пекло. Землетрус поїдає все».
«Порожня Москва. Куди поділися люди. Бачу нову картину. Бараки піонерського табору на околиці лісу. І дуже багато людей навколо них і біля них. Усюди руїни. В них повзають людські фігурки», — це Інна Васіліаді. Вадим Стругай: «Тут же я почув голос, який говорить до мене російською мовою: “Дивись, це майбутнє”. І я як би всунувся кудись обличчям неначе у екран телевізора. Я дивився з великої висоти. Бачив шпилі зруйнованих будинків, в тому числі хмарочосів. Усі вони стояли у воді. Всюди до самого горизонту була вода, лише суцільна вода».
Знана і популярна у США журналістка і спірит Рут Мангтгомері передбачає крах у районі тектонічного розлому Сан–Андреас, де бездумно утворили центр урбанізації. «Розлом найближчим часом почне оживати, — пише Рут, — і перетворить на прах чудесні архітектурні споруди. Коли він розпочне розсуватися, Каліфорнія частинами сповзатиме в океан. Кількість жертв буде неймовірна. У тих місцях, де все відбуватиметься вночі, людям буде здаватися, що зірки, як навіжені, носяться небом, а з настанням світанку виникне відчуття, що сонце встало не з того боку горизонту. Там, де це відбуватиметься вдень, буде здаватися, що сонце весь час над головою. Потім світило, створивши ілюзію, ніби рухається у протилежному напрямі, на якийсь час сховається за лінією горизонту, а потім там же зійде. Ті, які зуміють досягти безпечного місця, побачать, що земля дрижить, а в міру того, як океани стануть затоплювати сушу, окремі її дільниці перетворяться на море кип’ячої води. Багато вулканічних вивержень водночас із надр земної кори приведуть до появи над водяною поверхнею океанів зовсім нових островів, в той час як ділянки суші будуть зовсім завойовані морем. Уявіть собі, будь ласка, величезну хвилю, висотою як десятиповерховий будинок. Сховатися від неї і уникнути її неможливо. І тому у повен льодового жаху момент найкраще, відірвавшись від страху, подумати про блаженство, яке можна осягнути, покидаючи цей світ».