Такі самі думки переслідували й Мацека. А ще він переймався, що Малгося може вирішити залишитися в Америці. Та якщо Малгосі було кому звірятися у власних сумнівах, то зі своїми Мацек залишився наодинці. Намагався поговорити про це з Алексом, але відразу почув, що це взагалі не проблема, бо в таборі познайомиться з іншою і вся любов йому вивітриться.
— Матиме більші цицьки й не носитиме окулярів, — засміявся Алекс.
Хлопці каталися втрьох на роликах у парку. Мацекові на мить здалося, що між деревами майнули постаті Каміли й Малгосі, але хлопці квапили його й кликали їхати в напрямку Камйонковського озерця. Із Малгосею Мацек однаково мав зустрітися ввечері, вони збиралися до кіно. Про цицьки Алекс розводився досить голосно, тож цікаві перехожі витріщалися на трійцю друзів. Роздратований Мацек буркнув:
— Та пішов ти!
— Ну чого ти? — спитав Алекс. — Цицьки — це важливо.
— Ну й дурило ж ти!
— Якщо ти вважаєш, що я на цьому не розуміюся, то не питай мене.
А Білий Міхал втішив: мовляв, як любить, то повернеться і немає чого перейматися заздалегідь. А тоді додав, що біжить до «Емпіку» по новий «Світ коміксів». Мацек вирішив піти з ним, тож Алекс залишився в парку сам.
— Мамо… — почав Мацек з порога її кімнати, де на підлозі, столику, стільцях лежали гори дуже важливих паперів.
— Гмм?
— Малгося їде до Америки… — почав хлопець і затнувся. А якщо мама не зрозуміє?
— Але ж, здається, це давно відомо, — відповіла мама й глянула на Мацека, поправляючи на носі окуляри.
— Так, але…
— Хвилюєшся, що ви розлучаєтеся?
— Авжеж.
— Це нормально, що ти непокоїшся…
— А… якщо вона не повернеться?
— З якого це дива вона має там залишитися? Ти ж казав, що Малгося їде не до родичів, а до якоїсь маминої подруги…
— Так.
— Ти мені, синку, пробач, але я дружу з Монікою, Олею, Беатою, проте жодної їхньої дитини не витримала б у себе вдома довше, ніж протягом канікул. З тобою іноді здуріти можна, а що вже казати про чужих.
— Та воно так… — буркнув Мацек, трохи заспокоївшись, але продовжував залишатися в кімнаті.
— То що там ще? Ну, давай! — поквапила мама. — У мене купа роботи, то кажи вже!
— А якщо вона там із кимсь познайомиться? — бовкнув Мацек.
— Познайомитися вона може й тут, у Варшаві. Я краще спитаю, що станеться, якщо ти когось зустрінеш?
— Усі мені це кажуть! — вигукнув Мацек.
— Щось у цьому є. Зрештою це ви, мужчини, частіше зраджуєте.
— Знаєш що! — обурився хлопець. — Я не сподівався, що ти проти мене!
— Я не проти! Якщо не віриш, подзвони батькові й запитай, яким він був у твоєму віці.
— Я йому про себе розкажу, — озвався з-за його спини вітчим. Пьотр зіперся на одвірок і почав: — Коли мені було шістнадцять, у мене з’явилася перша дівчина…
— А далі? — заохотив його Мацек.
— Щойно вона дозволила себе поцілувати, я почав роззиратися за іншими. Як це Малгоська тобі дозволила…
— Пьотреку! — голос мами був докірливий. — Я тебе зараз розшматую!
— Окей, окей, якщо кохає — повернеться! — зробив свої висновки вітчим і вийшов з кімнати, тягнучи за собою Мацека. — Ходи, допоможеш помити машину.
— Добре, — відповів Мацек без особливого ентузіазму, зрозумівши, проте, з виразу вітчимового обличчя, що той хоче поговорити з ним наодинці.
— А якщо ти й далі розповідатимеш йому таку маячню, то вечерятимеш помиями! — гукнула мама навздогін.
— Добре, домашня тиранко! — відгукнулися обидва.
Мацекова мама лише головою похитала. Схвально й осудливо водночас. Уже кілька років Мацек і Пьотр називали її домашньою тиранкою, і це її смішило й водночас сердило.
— Ти цим взагалі не переймайся, — порадив Пьотр Мацекові, коли вони внизу розмотували шланг, щоб помити авто. — Зрозумій, що має бути, те й буде. І якщо Малгося повернеться звідти іншою, значить, вона тебе не варта.
Саме цього Мацек і боявся найдужче.
Малгосині батьки не погодилися, щоб Мацек провів дівчину до аеропорту. Мацекова мама намагалася втрутитися, але порозумітися з ними їй не вдалося. Малгосина мама стверджувала, що в доньки ще буде час на хлопців. Обидві жінки обмінялися поглядами, які виразно свідчили, наскільки відрізняються матері хлопців та дівчаток. Малгосина мама навіть заявила, що в Мацека брудні наміри. На що Мацекова відказала, що коли це навіть так, то її синові складно буде здійснити їх в аеропорту. Та Малгосина мати залишалася невблаганною. А для самого Мацека найважливішою стала будь-яка можливість узагалі попрощатися з Малгосею. Зустрілися напередодні.