Колишні повії завжди трохи схиблені на респектабельності.
— В тебе часом немає знайомих у Державній раді? — запитав каліка з ноткою іронії в голосі.
— Якщо ти запитуєш для нього, то скажи, що я навіть не знаю, що таке Державна рада і з чим її їдять… Ти помітив, як він зирить на мої пакунки?.. Слово честі, він зараз запитає, що там… Як ти гадаєш, він не примусить мене примірювати при ньому мої обновки?
Задзвонив телефон. Манюель на мить насупився, поглянув на апарат, потім на комісара.
— Алло?.. Хто?.. Так, він тут… Це вас, пане Мегре…
— А ж я тобі казала?.. Завтра йому почнуть приносити пошту на нашу адресу…
— Алло!.. Еге ж, я слухаю…
Це дзвонив із сусідньої кав'ярні інспектор Жанв'є.
— Я телефоную вам про всяк випадок, патроне… Тут зі мною Лурті… Дівчині вдалося його позбутися… В метро на станції Терн вона зайшла у вагон і встигла вислизнути, коли вже. зачинялися двері… Лурті залишився в вагоні сам… Він тільки що приїхав на таксі…
— Дякую.
— Сподіваюся, все йде нормально?
— Ні.
Вона сіла на диван і, заклавши ногу за ногу, почала розмовляти, з Манюєлем, вперто ігноруючи комісара.
— Це шпиг із Сюрте… Я їх уже всіх знаю… Сьогодні був якийсь ядушний незграбний гладун…
— Скажи мені, кралечко…
— Ти дивись — наче ми разом свиней пасли!.. Навіщо ти дозволяєш йому мене ображати?
— Ви хочете, щоб я величав вас мадемуазель?
— Нехай називає мене мадам… Так буде коректніше. З нього глузували. Манюель ніжно поглядав на свою вихованку, явно пишаючися з неї.
— Клянусь тобі, Алін, пан комісар не зичить нам лиха…
— Навіщо ви обдурили інспектора, який за вами стежив?
— Він мені не сподобався… Надалі нехай присилають молодих гарних хлопців, а не таке старе луб'я….
І, ввертаючись тільки до Манюєля, вона вела далі:
— Спочатку я хотіла була їхати до магазинів «Галері-де-Лафайет», але в вагоні в останню мить передумала… Те, що мені було потрібно, можна було знайти в будь-якій галантерейній крамниці… Я можу йому показати, нехай навіть помацав… Все одно я завжди перу білизну, перш ніж надягати…
Ця війна тривала вже не перший рік, і не Алін її почала. Її оголосив сам комісар того дня, як худий безштанько й сутенер Манюель Пальмарі зненацька купив за готівку бар на вулиці Фонтен. А тижнів за два до того було пограбовано велику ювелірну крамницю.
Злочинці вперше застосували спосіб, який потім виявився дуже ефективним, хоча спочатку скидався на чистісіньке безумство. Ополудні двоє чоловіків, розбивши молотками вітрину крамниці, схопили в жмені коштовності і, не звертаючи жодної уваги на отетерілих перехожих та продавця, що махав руками зсередини, сіли в машину, де на них чекав третій співучасник, і зникли за рогом.
Більш ніхто не бачив ні коштовностей, ні грабіжників. Протягом двох наступних років сталося ще з десяток подібних нападів, поки нарешті поліція не схопила одного з бандитів, зовсім молодого хлопця на ім'я Женаро, у якого доти не було судимості. Він нікого не виказав і дістав п'ять років.
Справи Манюєля йшли дедалі краще, і незабаром він перетворив свою забігайлівку на модерний бар, а потім на дорогий ресторан.
— Просто мені щастить, — з невинним виглядом оповідав він комісарові, коли той починав його допитувати. — Раджу й вам учащати на іподром… Я вас навчу вигравати…
Він і справді щонеділі зачиняв свою «Золоту підкову» і їхав на іподром — до Отейя, Лоншана чи Вінсена — залежно від сезону.
Пізніше ще тричі вдавалося заарештувати грабіжників. Всі вони виявилися завсідниками «Золотої підкови». І всі трималися однаково — немов набирали в рот води. Поліція досі не знала, як вони збували коштовності.
На якийсь час пограбування припинялися, та за якихось два, три, чотири роки все починалося спочатку і в тому ж самому стилі, хоча й за участю нових, доти невідомих поліції людей. Складалося враження, що ватажок щоразу збирав нову банду.
— Послухайте, моя кралечко…
— Я вже стала його кралечкою!.. Спитай, коли він зі мною спав, бо я щось такого не пригадую…
— Ну, годі! Я можу за годину повернутися з ордером і допитати вас у себе в кабінеті… Ви знайомі з Ніколь Прієр?
Вона замислилась і знову глянула на Манюеля.
— А ти її знаєш? Мені це ім'я нічого не говорить.