— Це зовсім молода дівчина… Вона живе на бульварі Курсель з дядьком, дуже великою персоною…
— Кого ти знаєш із великих персон, крім пана комісара? Га, татку?
— Ну, гаразд… Я скоро повернуся. Поки що хочу сказати вам одну річ. Певний, що принаймні ви, Манюєль, мене зрозумієте… Хтось вирішив усунути мене зі свого шляху — не знаю, група людей чи одна особа…
Алін була вже розтулила рота, щоб бовкнути новин дотеп, але Манюєль поглядом примусив її замовкнути. Повідомлення комісара явно його зацікавило.
— Вас хочуть убити?
— Ні. Просто примусили якнайшвидше подати у відставку… Іти на пенсію.
— Певно, це декого потішило б…
Алін не втрималася, щоб не вигукнути своїм пронизливим голосом:
— Ще б пак! Узяти хоча б мене!
— А що далі, пане комісар?
— Мені підкинули одну дівчину/.
— Щоб скомпрометувати? І ви клюнули?
— Ні.
— Я так і думав. Колись і я намагався впіймати вас на живця.
— Результат той самий. Але тут вигадана ціла інсценівка, так щоб здавалося, буцімто підпоїти цю юну особу і…
— Це її звати Ніколь Прієр?
— Еге ж…
Комісар пильно глянув Манюєлеві у вічі.
— Я комусь дуже заважаю… Комусь дуже сильному, кого я ось-ось схоплю за руку… Принаймні, він так гадає…
Він на хвилину замовк, але Манюєль уже зовсім серйозно промовив:
— І що далі?
— Цей «хтось» людина дуже розумна, і знає мої методи розслідування… Відчувши себе в небезпеці, він вирішив позбутися мене, щоб урятуватися самому… Ви не маєте якихось здогадів, Манюєлю?
Алін мовчала, вже не наважуючись втручатися в розмову чоловіків, надто складну для неї.
— Може статися, що вам хтось просто заздрить… — зауважив Манюєль.
— Я думав про це, — відказав Мегре. — Припускаю, що це може бути й помста… Я проглянув список справ, які розслідував останнім часом, мало не за два роки, але не бачу нікого, кому б це було під силу… Та й навіщо?
— І ви прийшли, щоб спитати в мене поради?
— Вам добре відомо, що вже якийсь час поліція пильнує за вами…
— І ваші інспектори супроводжують Алін на вулиці? Не розумію тільки, навіщо…
— Можливо, скоро зрозумієте…
— Ви хочете сказати, якщо тільки вас не спровадять на пенсію?
— Саме так.
— Тобто, ви підозрюєте, що я поставив вам пастку, домовившись із цією дівчиною, племінницею великого пава?
— Я зайшов до вас просто так… Запала досить тривала тиша.
— Вам відомі люди, здатні на таку авантюру, Манюєлю?
— Я знаю хлопців, які залюбки вліпили б вам кулю, але щоб так провокувати?.. Це для них надто тонко.
Потім кахикнув і додав:
— Щодо мене, то я, можливо, справді не святий… Та клянусь вам життям Алін, що до вашого приходу я нічогісінько не знав про цю історію…. А втім, ви самі скоро переконаєтесь…
Розмову було закінчено, і комісар аж ніяк не сподівався, що її раптом продовжить Алін. Цього разу вона вже не зверталася до свого коханця, і її голос звучав тихо й природно. — Зникла навіть жахлива вимова.
— Якби ви все до ладу мені розповіли, я б, можливо, вам дещо підказала б… Коли йдеться про якусь жінку, завжди варто звернутися до іншої жінки…
Пан Мітла, певно, луснув би від обурення, коли б довідався, що головний комісар Сюрте, начальник бригади, сповідається колишній повії та її бахурові, котрого до того ж вважали одним із заводіїв паризького демімонду.
Кількома словами Мегре розповів про свою нічну пригоду. Алін слухала з поважним виглядом, вже не глузуючи і не перебиваючи комісара. Коли він скінчив, вона ще якийсь час у задумі сиділа на дивані, насупивши чоло й підперши рукою підборіддя.
— У вас б її фотографія?
— Немає.
— А ви не можете піти на бульвар Курсель і допитати її сам на сам?
— Я не маю права.
— Тоді слухайте, друже… В неї, певно, дуже скрутно становище…
Мегре рвучко повернувся до неї, вражений цією заявою.
— Чому?
— А ви станьте на її місце… Молода дівчина з гарної багатої родини, племінниця видатного урядовця — і раптом викидає такого коника… Навіщо? Адже вона вас ніколи навіть не бачила, хіба що в газетах…
— І от, розігравши комедію, що могла б скінчитися зовсім кепсько для неї, вона повертається додому о восьмій годині ранку, де на неї вже чекає розлючений дядько… Хіба ж вона не знала раніше, що їй доведеться відповідати на його запитання?.. До речі, скільки років цій панночці?
— Дев'ятнадцять.
— От-от… Якщо хочете знати мою думку, то ця дівчина страшенно закохана в якогось мужчину, котрий робить з нею, що сам хоче… Вона лише виконувала його наказ і поводилася з початку до кінця так, як він їй звелів… Як тільки ви схопите його….