— Ви не маєте права! Ви не маєте права…
Це не були Трошю, вони ще нічого не знали. Це прибули з Гавра фургон та легкова машина з поліцаями й експертами.
На добрих півгодини будинок було віддано в їхнє цілковите розпорядження. Тіло Анрі винесли на ношах. Експерти сфотографували місце злочину, зібрали скалки скла, що його розтрощила куля.
— Ви можете йти одягатися, — сказав Мегре Валентіні.
— А я? — запитав Тео Бессон, що обм'як, наче балон, з якого випустили повітря.
— Вам, як мені здається, належить владнати справи з власним сумлінням.
Ще один автомобіль зупинився на дорозі. До будинку вдерся Шарль Бессон.
— Що тут сталося?
— Я чекав на вас раніше, — сухо відповів Мегре. Немов не розуміючи, що мала означати ця фраза, депутат почав виправдовуватися:
— По дорозі в мене лопнула шина.
— Що спонукало вас приїхати сюди?
— Наша з вами остання розмова по телефону, коли ви сказали мені про персня.
— Розумію. Ви впізнали персня з мого опису.
— Мені стало ясно, що Тео мав рацію.
— Отже, вам були відомі здогади Тео про те, що ваша мачуха зберегла справжні коштовності? Він вам говорив про це?
Брати холодно глянули один на одного. — т Він мені цього не казав. Та я все зрозумів з того, як він поводився під час поділу майна.
— Ви примчали, щоб одержати свою частку? І з цієї нагоди навіть забули про завтрашній похорон вашої тещі!
— Чому ви так грубо зі мною розмовляєте? Адже я ні в чому не винен! Кого це зараз Одвезли у фургоні?
— Скажіть спочатку, чого ви приїхали?
— Не знаю. Коли ви сказали мені про персня, я здогадався, що готується якась капость. І подумав, що Тео спробує щось учинити, а Валентіна не дасть себе ошукати.
— Ну так от, дещо справді сталося. Тільки ваш старший брат подбав про себе і натомість відправив на той світ іншого.
— Кого?
— Анрі Трошю.
— Батьки знають?
— Ні ще. Ось що я думаю: чи не послати мені вас повідомити їх про цю новину? Адже ви все-таки депутат.
— Навряд чи я знову буду депутатом після цього скандалу. А Роза? Хто?..
— Ви не здогадуєтеся?
— Коли ви сказали мені про персня, я був подумав…
— Про вашу мачуху? Еге ж, саме вона. І вам доведеться все це пояснити вашим виборцям.
— Але ж я сам нічого не зробив!
Минуло вже чимало часу відтоді, як Кастен перестав занотовувати. З подивом дивився він на Мегре, машинально прислухаючись до кроків нагорі.
— Ви готові? — гукнув комісар, підійшовши до сходів.
Валентіна не відповіла. Мегре прочитав острах у погляді інспектора.
— Не бійтеся! Такі жіночки себе не вбивають. Вона захищатиметься до кінця. Кусатиметься зубами й дряпатиметься нігтями, знайде гроші, щоб найняти собі найкращих адвокатів. Вона знає, що тепер уже не відтинають голів старим жінкам.
І справді, Валентіна спустилася до них, як завжди, схожа на витончену маркізу, як і того разу, коли Мегре побачив її вперше. Бездоганно зачесане волосся, великі світлі очі, ані зморшки на чорній сукні, і великий діамант наткорсажі — видно, одна з «підробок».
— Ви надягнете на мене наручники?
— Я починаю вірити, що вам це було б дуже приємно: ще б пак, це було б так театрально і надало б вам вигляду безневинної жертви. Ану, хлопче, відведи цю стару гадину.
— Ви хіба не поїдете з нами до Гавра?
— Ні.
— Ви повернетеся до Парижа? — запитав Кастен.
— Завтра вранці, після того, як я знайду коштовності.
— Ви самі надішлете звіт?
— Склади його. Адже тепер тобі відомо стільки ж як і мені.
Кастен остаточно перестав розуміти комісара.
— А що робити з цим?
Інспектор показав на Тео, який палив сигарету і намагався триматися якнайдалі від свого брата.
— Він не вчинив злочину, який прямо підпадав би під дію закону. Він для цього аж надто великий боягуз. Але ти зможеш викликати його будь-коли, як тільки він тобі буде потрібний.
— Я можу виїхати з Етрета? — запитав Тео з явною полегкістю у голосі.
— Коли завгодно.
— Проведіть мене, будь ласка, до готелю, там залишилися мої речі й машина.
Так, звичайно, він не менш за Валентіну боявся Трошю. Мегре кинув одному з інспекторів, що приїхали з Гавра:
— Проведіть цього пана. І дозволяю на прощання дати йому ногою під зад.
Виходячи із «Халупки», Валентіна обернулася до Мегре й промовила, ледь ворушачи губами:
— Ви маєте себе за дуже хитрого. Та останнє слово буде не за вами!