Гудрун допила каву й замислено поставила чашку на стіл перед собою. Всі сумніви — чи брати її до себе — тепер здавалися Тоні неістотними. Звичайно, він візьме її з собою, їй буде в нього добре, вона почуватиме себе в безпеці. У кожному разі, він до неї не доторкнеться! Адже вона тому й розшукала його.
Те, що дівчина вирішила перечекати бурю в нього, раптом видалося йому великою честю. Завтра, найпізніше післязавтра, знайдеться можливість вирішити її долю. Зрештою, він має зв'язки зі службою в справах молоді й з міським відділом соціального забезпечення.
Несподівано для себе Тоні почав розповідати Гудрун, чому від нього пішла Марія. Дівчина співчутливо вислухала його, і він з подивом помітив, що тепер уже вона його втішає. Потім вона раптом підхопилася, всміхнулась йому й сказала:
— Знаєш що, коли тебе дружина не чекає, а мене не чекає взагалі ніхто, то чому б нам не влаштувати собі приємний вечір? Ми могли б, наприклад, піти разом у кіно! Слухай, як тобі ця ідея? Адже є багато гарних фільмів, і ми могли б вибрати щось до вподоби.
Хвилю Тоні мовчав, потім крадькома поглянув на годинника. І погодився. Усе ж краще посидіти з нею в піцерії, а потім піти в кіно, ніж сидіти цілий вечір удома самому перед телевізором…
Вони неквапно йшли по Гогенцоллерирінг у бік Рудольфплатц. Перед замком Ганенторбург подивилися кінорекламу й не відразу змогли вирішити, куди піти. Тоні був не проти подивитися гостросюжетний фільм за участю Бельмондо, дівчину вабила ретроспектива Ромі Шнайдер. Зрештою Тоні погодився на її пропозицію піти на фільм з Ромі Шнайдер.
Тоні заплатив за двох. Вони ще купили горіхів, льодяників і дві пляшки кока-коли, потім стали у вестибюлі кінотеатру роздивлятися афіші майбутніх фільмів.
— Взагалі мені найбільше подобається дивитись репертуарні ролики. Ну, знаєш, ті, що йдуть під рубрикою «Незабаром у нашому кінотеатрі». Я просто чманію, коли дві-три хвилини перед очима мигтять найгостріші сцени, вихоплені з різних фільмів. Ці неймовірні спроби за такий короткий час пояснити, чому цей фільм називають фільмом століття — для мене просто кайф! Така реклама кінофільмів дуже відрізняється від звичайної. Піди колись навмисне й подивися. Я могла б і дві години підряд дивитися самі репертуарні ролики.
Вони розглядали афішу фільму «Алін — істота із Всесвіту». Гудрун стояла дуже близько біля Тоні. Раптом вона прихилилася головою до його плеча й ніби випадково поклала руку йому на талію. Він ту ж мить вивільнився з цих обіймів і згладив ситуацію тим, що надірвав пакетика з льодяниками й запропонував їй. Гудрун набрала відразу цілу жменю й так набила собі рота, що Тоні вже не міг зрозуміти, про що вона говорить. Тоді він жартома зауважив:
— З повним ротом не розмовляють!
Ця фраза, як видно, здалася дівчині такою дивною, такою смішною, що вона голосно пирснула, і з рота в неї вислизнули два льодяники. Своїм сміхом вона заразила і Тоні. Він теж заходився тепер дурним сміхом, ляскав себе по стегнах, поки в очах виступили сльози. Вони знову й знову підштовхували одне одного й хихотіли. Люди навколо вже звернули на них увагу і з підозрою спостерігали за цією химерною парочкою.
— А коли б нас отак побачив мій шеф?! — вигукнув Тоні. — Ти тільки уяви собі! Я з тобою в такий час, і ми йдемо дивитися фільм, на який пускають лише з вісімнадцяти років! Ха-ха-ха! Ото б він здивувався! Ха-ха-ха!
Сміх для нього був своєрідним порятунком. Тепер йому вже не міг нічого вдіяти і шеф. Усі вони, ті хлопці з відділу розслідування вбивств, здавалися йому тепер смішними. Хвалькуваті, вузьколобі бюрократи! І обмежені. Атож, обмежені, інакше їх не назвеш. Ніколи він більше не допустить, щоб шеф звинуватив його. Ніколи більше не стоятиме перед ним, мов дурний хлопчисько, і не дозволятиме йому вичитувати собі. Минули ті часи! Несподівано Тоні усвідомив, хто він такий. Надалі він поводитиметься, як самостійна, впевнена в собі людина. Ніякого більше підлабузництва й плазування!