Інколи Ліза таки зривалася і відповідала, інколи ковтала сльози ненависті й складала план рішучих дій. А ще думалося, що через її нетерпимість дитина може вирости без батька, і жінка розмірковувала про загальні труднощі «притирання» молодого подружжя. Але після того, що розповіла їй Оля, Ліза вже не уявляла собі гармонійного існування в цьому будинку, оточеному квітниками з трояндами. А коли, вкладаючись у подружнє ліжко, відчула аромат чужих парфумів та побачила на подушці русяве волосся, гнів її скипів не на жарт.
Але Ліза мала одну важливу рису характеру – вона вміла володіти собою. І до того, як повернувся чоловік і вона влаштувала йому щирий, але керований скандал, вона вже мала план. Основними його пунктами були: 1. Наблизити до себе Олю. 2. Усе добре підготувати. 3. Тікати додому разом.
Назавтра чоловік був здивований, що після такого бурхливого з’ясування стосунків дружина все ж таки повернулася до клубу, але хто їх розбере, цих слов’янських жінок?!
Того дня, мабуть, із міркувань безпеки, танцівниця Наташа перебралася демонструвати свої принади в інший його клуб. Ліза вже не сумнівалася, що клоччя, знайдене на подушці, було з її шевелюри, та й чи вона перша гріла те ліжко і до Лізи, коли молода дружина ночами трудилася в барі. Але це вже не мало ніякого значення. Ліза вирішила працювати доти, доки в клубі знову не з’явиться Оля.
Це сталося десь за тиждень після минулої зустрічі. Дівчина ввійшла у супроводі того самого її прихильника, що годився їй у батьки і приводив її сюди минулого разу «за хорошу поведінку». Вони зустрілись очима. Оля не знала, що буде далі, але зрозуміла – послання її Лізою прочитано, і ця жінка – єдиний її шанс.
Коли дівчина зі своїм кавалером підійшла до бару, Ліза, посміхаючись, сказала йому англійською, що в містечко приїхав бродячий цирк і що завтра ввечері неподалік від клубу буде вистава. Оля, начебто вередуючи, смикнула його за рукав і промовила: «Донт андестенд!»
Ця дівчинка все зрозуміла. Їм не потрібні були зайві слова та домовленості. Ліза відчула якийсь невербальний телепатичний зв’язок двох істот, украй потрібних одна одній, бо інакше ніяк. Посміхнувшись гостю, вона почала перекладати Олі те, що говорила йому, але між іншим промовила одну фразу: «Орієнтуйся по ходу, кажи, що вчилася на медсестру й умієш із немовлятами». Це речення за інтонацією ніяк не вибилося з розповіді про цирк і виставу, Ліза посміхалась і вправно готувала коктейлі. Оля, заграючи зі своїм кавалером, почала канючити про цирк, із тим вони й відійшли, а за кілька хвилин з’явився господар.
Після вчорашніх розбірок Він був і сердитим, і при тому готовим залагодити свою провину – хоч і не збирався міняти своїх звичок, але й розлучатися наміру не мав. Він примирливо заговорив з Лізою і раптом запропонував їй покататися нічним містом, як колись, щоб вона трохи відпочила. І дружина погодилася. Вона вийшла у залу і рушила за чоловіком до дверей. При тому спиною відчувала, що Оля стежить за кожним її рухом.
Похитнувшись на ходу, Ліза вхопилася за голову, потім за живіт і почала осідати на підлогу, хапнувши рукою скатертину з найближчого столу. Дзвін розбитого посуду змусив Його озирнутися. Ліза лежала долі, бліда та нерухома, із заплющеними очима. Усі завмерли.
І тут першою кинулась до непритомної хазяйської дружини худенька, висока, прудка білявка із хлопчачою зачіскою:
– Води! Дайте води! – вона впала на коліна біля Лізи, бризкала їй в обличчя та ганяла долонею повітря. – Розійдіться! Я вчилася на медсестру! Ай ноу!
Оля підняла Лізину голову й змочила губи водою, а потім на диво професійно «взяла пульс» на зап’ястку.
Ліза розплющила очі. Біля неї присів стривожений чоловік, а Оля тримала її за руку.
– Are you okay? – спитав він.
– Який окей?! – гнівно, але неголосно спитала Оля, що також схилилася над жінкою. – Їй додому треба, у ліжко, ту сліп, ю андестенд? І супчику гарячого, супчику!
– What is «soupshik»? – не зрозумів Він.
І тут по Лізиних щоках покотилися сльози.
– Я хочу додому. Любий, відвези мене додому!
– Так-так, – відповів стривожений чоловік, озираючись на гостей клубу, що спостерігали за цією сценою. – Може, лікаря треба?