Передмова
Вітаємо вас, дорогий читачу!
Якщо ви розгорнули цю електронну сторінку, значить, ви теж шукаєте свій особливий притулок серед літер та слів. Історія Карстена Генна про книгоходця — це нагадування про те, що книги не просто стоять на полицях. Вони поєднують самотні серця, лікують душевні рани і приходять у наше життя саме тоді, коли ми найбільше цього потребуємо.
Ми, спільнота БУКХАБ, вирішили стати цифровими книгоходцями для цього роману. Ми дбайливо, слово за словом, вичитали цей текст вручну, наче загортали кожну сторінку у святковий папір, щоб передати її вам. Наша мета — зробити так, щоб це затишне й світле слово було доступним для кожного українця в будь-якому куточку планети, де б ви зараз не шукали тепло.
Перед тим, як ви вирушите в дорогу разом із Карлом та маленькою Шашою, ми просимо вас пам’ятати:
Підтримуйте книжкові доми: Якщо цей роман відгукнеться у вашому серці і ви матимете таку можливість — придбайте його паперову версію від українського видавництва. Нехай вона прикрасить вашу полицю або стане подарунком для когось, кому зараз потрібні ліки у вигляді хорошої історії.
Бережіть тих, хто тримає світ: Наші затишні вечори з книгою можливі лише завдяки титанічній праці воїнів ЗСУ. Будь ласка, підтримуйте наших захисників донатами та справами. Вони захищають не просто кордони, а наше право жити, читати й бути собою.
Влаштовуйтеся зручніше, заварюйте улюблений чай і дозвольте цій книзі виконати свою магію.
Приємного та теплого вам читання!
Усім продавцям та продавчиням книг. Навіть у часи скрути вони забезпечують нас винятковим товаром.
Роман подібний до смичка, а скрипка, що звучить, — до душі читача.
Стендаль
Розділ 1 ОДИНАК
Кажуть, книги самі знаходять своїх читачів, але іноді потрібен хтось, хто вкаже їм шлях. Так сталося й цього серпневого дня в книжковій крамниці під назвою «Біля міської брами». Щоправда, міська брама, чи то пак її залишки, які більшість містян уважали зухвалим витвором мистецтва, розташовувалась за добрих три квартали звідси.
Книгарня була старою. Вона добудовувалася й росла протягом кількох епох. Цегляна кладка з завитками та гіпсовою ліпниною межувала з невигадливими прямими кутами. Єдність старого й нового, грайливого й стриманого окреслювала не лише зовнішній вигляд будівлі, але й усе її наповнення. Червоні пластикові підставки з DVD та компакт-дисками розташовувалися поруч із матовими металевими стелажами з манґою, а ті водночас прилягали до полірованих скляних вітрин, де стояли глобуси, та вишуканих дерев'яних книжкових полиць. В асортименті також були настільні ігри, канцелярське приладдя, чай, а віднедавна навіть шоколад. У кімнаті, схожій на лабіринт, царював масивний темний прилавок, який співробітники прозвали вівтарем. Вигляд він мав такий, ніби був родом з епохи бароко. Спереду прилавок прикрашала різьблена картинка з сільського життя, на якій мисливський загін на розкішних конях у супроводі гончих гнався за стадом диких кабанів.
Щойно в книжковій крамниці пролунало запитання, заради якого й існують ці крамниці: чи не могли б ви порадити мені хорошу книгу?
Урсель Шефер, яка поставила це запитання, чудово знала, що робить книгу хорошою. По-перше, хороша книга настільки захоплива, що вона б читала її в ліжку, допоки очі самі не заплющаться. По-друге, така книга змусить її заплакати щонайменше в трьох, ба навіть у чотирьох місцях. По-третє, у ній не менше як триста сторінок, але й не більше ніж триста вісімдесят. По-четверте, жодних зелених обкладинок. Книгам у зелених обкладинках довіряти не можна. Цьому її навчив гіркий досвід.
— Залюбки, — відповіла Сабіна Ґрубер, яка вже три роки поспіль керувала книгарнею біля міської брами. — Що ви полюбляєте читати?
Урсель Шефер не хотіла відповідати. Їй хотілося, аби Сабіна Ґрубер як продавчиня книг, що повинна володіти даром ясновидіння, сама знала відповідь.
— Назвіть мені всього три слова, і я пошукаю те, що вам підійде. Кохання? Південна Англія? Захопливе чтиво? Так?
— Можливо, пан Колльгофф тут? — запитала Урсель Шефер трохи схвильовано. — Він завжди знає, що мені подобається. Він завжди знає, що всім подобається.
— Ні, на жаль, його сьогодні немає. Пан Колльгофф працює в нас лише час від часу.
— Дуже шкода...
— Отже, я для вас дещо маю. Це сімейний роман, події якого розгортаються в Корнволлі. Погляньте, на обкладинці — чарівний сімейний маєток із розкішним парком довкола.