При кожній слушній нагоді Шаша підкреслювала, як вона обожнює книги, а також те, що інші діти дражнили її за це «книжковим хробаком». Навіть намалювали фломастером хробака на спинці її стільця. Хробака, який сходив до туалету. І Саймон теж сміявся з неї. Він був схожий на Рона Візлі, цікавився лише комп'ютерними іграми та вважав усіх дівчат дурними. Тільки Шаша зовсім не вважала його дурним, хоча й не знала чому. І, безперечно, не знала, як їй бути з цим дивним почуттям.
Вони зупинилися біля шикарної багатоповерхівки, де мешкав Геркулес — перший покупець на сьогодні.
— Секундочку, — сказала Шаша, перш ніж Карл устиг натиснути на кнопку дзвінка поруч з табличкою «Майк Трьоффер». Вона незграбно дістала зі свого рюкзака величезний альбом для друзів із анкетою всередині, увесь у єдинорогах та райдугах, захищений збоку золотим замочком. Карл знав, що книги врятують світ. Але він знав і те, що альбомів це стосується також. Світ, який вони могли б урятувати, був зовсім крихітний. І все-таки він був великою цінністю для того, хто в цьому світі жив.
— До нього забігати не потрібно, — напучував її Карл, — він сам запросить нас до себе на чай.
— Я вже пообіцяла, що нікуди не забігатиму. Тільки до містера Дарсі, але це на краще.
— Останнє слово завжди має залишитися за тобою, чи не так?
— А хіба я не маю рації?
У цей момент відчинилися двері. На другому поверсі перед входом до квартири на них чекав чоловік спортивної статури в чорній футболці, з-під якої випиналися м'язи.
— Пане Колльгоффе, заходьте! Зараз я швиденько заварю для вас «Ерл Грей».
Шаша підняла очі на Карла й прошепотіла:
— Невже тобі справді подобається цей дивний чай?
— Не подобається. Але було б нечемно сказати йому про це.
— Але ж це означає, що ти постійно п'єш чай, який тобі не подобається.
— Його гостинність усе компенсує.
Геркулес простягнув руку спершу йому, а потім Шаші. Дівчинка трохи злякалася, коли його величезна лапа стиснула її руку. Але Геркулес потиснув її долоньку зовсім легенько.
— Мене звати Майк, а як твоє ім'я?
— Шаша.
— Ти також любиш «Ерл Грей»?
— Ні, я його також не люблю.
Геркулес попрямував на кухню:
— Води? Молока?
— Мені байдуже, — відповіла Шаша, здивовано озираючись навкруги. Такої квартири вона ще не бачила. На білих тинькованих стінах кімнати висіли картини в срібних рамах. А на картинах — майстерно виведені тексти. Поряд із друкованими буквами були й рукописні, та такі розмашисті, що ледве можна було розібрати написане. Деякі картини були у формі серця, інші — церкви.
На кухні теж панували білі та сріблясті кольори. Сама ж кухня була такою охайною й чистою, ніби нею ще ніхто не користувався. Шаша запитала, чи можна швиденько скористатися туалетом, і Геркулес показав їй, куди йти.
Коли дівчинка повернулася, на столі для неї вже стояла склянка прохолодної води та гарячий чай для Карла. Сам Геркулес нічого не пив.
— Перед тим як я почну пити чай, передам вам книгу, — мовив Карл, дістаючи її зі свого армійського рюкзака.
Геркулес розпакував книгу дуже акуратно. Серед усіх покупців Шаша ще ніколи не помічала такої акуратності. Він трепетно доторкався до книги, майже як до святині. Вона хутко зробила помітку у своєму альбомі.
— Це саме те рідкісне видання, яке ви хотіли, — сказав Карл. Для нього ця книга була справжнісіньким антикваріатом, і все ж він не розумів, чому Геркулес замовив такий дорогий екземпляр.
Шаша витягнула шию й прочитала назву.
— «Страждання молодого Вертера»? Це про?..
— Ні, — відповів Карл.
— Але ж ти навіть не знаєш, що я хотіла запитати.
— Знаю, повір. Я чув це запитання надто багато, щоб воно приносило мені хоч якесь задоволення.
— І що ж, жодного задоволення й у тому, що я мала на увазі? — вона широко усміхнулася.
— Ми порозумілися.
Геркулес простягнув роман Карлові.
— Розкажіть мені про книгу, пане Колльгоффе!
— Не хотілось би розбовкати зайвого.
— І все-таки розкажіть-но. До самого кінця. Я хочу знати про неї геть усе.
Щоразу в них виникав такий риторичний танок, зовсім несхожий на ті танці, які Карл міг би виконати на паркеті. Він, як завжди, намагався викрутитися, сподіваючись, що Геркулес передумає. Але той завжди хотів знати все.