[1837]
***
Не журюсь я, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі. Мов говорять тихесенько: “Хоч, небоже, раю? Він у мене тут, у серці”. А серця немає, Й не було його ніколи, Тільки шматок м’яса… Нащо ж хороше і пишно Так ти розцвілася? Не журюсь я, а не спиться Часом і до світа, Усе думка побиває, Як би ж так прожити, Щоб ніколи такі очі Серця не вразили.
[Квітень-вересень 1846]
***
Вип’єш перву - стрепенешся, Вип’єш другу - схаменешся, Вип’єш третю - в очах сяє, Дума думу поганяє.
[Січень 1847]
This file was created
with BookDesigner program
bookdesigner@the-ebook.org
02.07.2008