Кобзар (сборник)

Э… сестрица, много:Три указа накаркалаНа одну дорогу…На яку це? на ковану?Ну, вже наробила…Да шесть тысяч в одной верстеДуш передушила…Та не бреши, бо тілько п'ять.Та й то з фоном КорфомЩе й чваниться, показуєНа чужу роботу!Капусниця! закурена…А ви, пості-пані?Бенкетуєте в Парижі,Поганці погані!Що розлили з річку кровіТа в Сибір загналиСвою шляхту, то вже й годі,Уже й запишались.Ач, яка вельможна пава…А ти що зробила?А дзуськи вам питать мене!Ви ще й не родились,Як я отут шинкувалаТа кров розливала!Дивись, які! Карамзіна,Бачиш, прочитали!Та й думають, що ось-то ми!А дзусь, недоріки!В колодочки ще не вбились,Безпері каліки!..Ото, яка недотика!Не та рано встала,Що до світа упилася…А та, що й проспалась!Упилася б ти без менеЗ своїми ксьондзами? —Чортма хисту! Я спалилаПольщу з королями;А про тебе, щебетухо,І досі б стояла.А з вольними козакамиЩо я виробляла?Кому я їх не наймала,Не запродавала?Та й живущі ж, проклятущі!Думала, з БогданомОт-от уже поховала.Ні, встали, погані,Із шведською приблудою…Та й тойді ж творилось!Аж злішаю, як згадаю…Батурин спалила,Сулу в Ромні загатилаТілько старшинамиКозацькими… а такими,Просто козаками,Фінляндію засіяла;Насипала буртаНа Орелі… на ЛадогуТак гурти за гуртомВиганяла та царевіБолота гатила.І славного ПолуботкаВ тюрмі задушила.Отойді-то було свято!Аж пекло злякалось.Матер божа у РжавиціВночі заридала.Й я таки пожила:С татарами помутила,С мучителем покутила,С Петрухою попила,Да немцам запродала.Та ти добре натворила:Так кацапів закрепилаУ німецькі кайдани —Хоч лягай та й засни.А в мене ще, враг їх знає,Кого вони виглядають?Вже ж і в крепость завдала,І дворянства страшну силуУ мундирах розплодила,Як тих вошей розвела;Все вельможнії байстрята!Вже ж і Січ їх бісноватаЖидовою поросла.Та й москаль незгірша штука:Добре вміє гріти руки!І я люта, а все-такиТого не зумію,Що москалі в УкраїніЗ козаками діють.Ото указ надрукують:«По милості божій,І ви наші, і все наше,І гоже й негоже!»Тепер уже заходилисьДревности шукатиУ могилах… бо нічогоУже в хаті взяти;Все забрали любісінько.Та лихий їх знає,Чого вони з тим поганимЛьохом поспішають?Трошки, трошки б підождали,І церква б упала…Тойді б разом дві руїниВ П ч е л е описали…Чого ж ти нас закликала?Щоб на льох дивиться?Таки й на льох. Та ще будеДва дива твориться.Сю ніч будуть в УкраїніРодиться близнята.Один буде, як той Ґонта,Катів катувати!Другий буде… оце вже наш!Катам помагати —Наш вже в череві щипає…А я начитала,Що, як виросте той Ґонта,Все наше пропало!Усе добре поплюндруєЙ брата не покине!І розпустить правду й волюПо всій Україні!Так от бачите, сестриці,Що тут компонують!На катів та на все добреКайдани готують!Я золотом розтопленимЗаллю йому очі!..А він, клятий недолюдок,Золота не схоче.Я царевыіми чинамиСкручу ему руки!..А я зберу з всього світаВсі зла і всі муки!..Ні, сестриці. Не так треба.Поки сліпі люде,Треба його поховати,А то лихо буде!Он бачите, над КиєвомМітла простяглася,І над Дніпром і ТясминомЗемля затряслася.Чи чуєте? ЗастогналаГора над Чигрином.О!.. Сміється і ридаєУся Україна!То близнята народились,А навісна матиРегочеться, що ЙванамиОбох буде звати!Полетімо!..ПолетілиЙ летячи співали:Попливе наш ІванПо Дніпру у ЛиманЗ кумою.Побіжить наш ярчук:В ірій їсти гадюкЗо мною.Как хвачу да помчу,В самый ад полечуСтрелою.