А сльоз, а крові? НапоїтьВсіх імператорів би сталоЗ дітьми і внуками, втопитьВ сльозах удов'їх. А дівочих,Пролитих тайне серед ночі!А матерних гарячих сльоз!А батькових старих, кровавих,Не ріки – море розлилось,Огненне море! Слава! Слава!Хортам, і гончим, і псарям,І нашим батюшкам-царям Слава.І вам слава, сині гори,Кригою окуті.І вам, лицарі великі,Богом не забуті.Борітеся – поборете,Вам бог помагає!За вас правда, за вас силаІ воля святая!Чурек і сакля – все твоє,Воно не прошене, не дане,Ніхто й не возьме за своє,Не поведе тебе в кайданах.А в нас!.. На те письменні ми,Читаєм божії глаголи!..І од глибо[ко]ї тюрмиТа до високого престола —Усі ми в золоті і голі.До нас в науку! ми навчим,Почому хліб і сіль почім!Ми християне; храми, школи,Усе добро, сам бог у нас!Нам тілько сакля очі коле:Чого вона стоїть у вас,Не нами дана; чом ми вамЧурек же ваш та вам не кинем,Як тій собаці! Чом би намПлатить за сонце не повинні!Та й тілько ж то! Ми не погане,Ми настоящі християне,Ми малим ситі!.. А зате!Якби ви з нами подружили,Багато б дечому навчились!У нас же й світа, як не те —Одна Сибір неісходима,А тюрм! а люду!.. Що й лічить!Од молдованина до фіннаНа всіх язиках все мовчить,Бо благоденствує! У насСвятую Біблію читаєСвятий чернець і научає,
Що цар якийсь-то свині пасТа дружню жінку взяв до себе,А друга вбив. Тепер на небі.Об бачите, які у насСидять на небі! Ви ще темні,Святим хрестом не просвіщенні,У нас навчіться!.. В нас дери,Дери та дай, І просто в рай,Хоч і рідню всю забери!У нас! чого то ми не вмієм?І зорі лічим, гречку сієм,Французів лаєм. ПродаємАбо у карти програємЛюдей… не негрів… а такихТаки хрещених… но простих.Ми не гішпани; крий нас, боже,Щоб крадене перекупать,Як ті жиди. Ми по закону!..По закону апостолаВи любите брата!Суєслови, лицеміри,Господом прокляті.Ви любите на братовіШкуру, а не душу!Та й лупите по законуДочці на кожушок,Байстрюкові на придане,Жінці на патинки.Собі ж на те, що не знаютьНі діти, ні жінка!За кого ж ти розіп'явся,Христе, сине божий?За нас, добрих, чи за словоІстини… чи, може,Щоб ми з тебе насміялись?Воно ж так і сталось.Храми, каплиці, і ікони,І ставники, і мірри дим,І перед обра[зо]м твоїмНеутомленниє поклони.За кражу, за войну, за кров,Щоб братню кров пролити, просятьІ потім в дар тобі приносятьЗ пожару вкрадений покров!!Просвітились! та ще й хочемДругих просвітити,Сонце правди показатиСліпим, бачиш, дітям!..Все покажем! тілько дайтеСебе в руки взяти.Як і тюрми муровати,
Кайдани кувати,Як і носить!.. і як плестиКнути узловаті —Всьому навчим; тілько дайтеСвої сині гориОстатнії… бо вже взялиІ поле і море. І тебе загнали, мій друже єдиний,Мій Якове добрий! Не за Україну,А за її ката довелось пролитьКров добру, не чорну. Довелось запитьЗ московської чаші московську отруту!О, друже мій добрий! друже незабутий!Живою душею в Украйні витай,Літай з козаками понад берегами,Розриті могили в степу назирай.Заплач з козаками дрібними сльозамиІ мене з неволі в степу виглядай.А поки що мої думи,Моє люте гореСіятиму – нехай ростутьТа з вітром говорять.Вітер тихий з УкраїниПонесе з росоюМої думи аж до тебе!..Братньою сльозоюТи їх, друже, привітаєш,Тихо прочитаєш… І могили, степи, море,І мене згадаєш.
18 ноября 1845, в Переяславі
І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕНИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ
Аще кто речет, яко люблю бога, а брата своего ненавидит, ложь есть.
Соборно[е] послание Иоанна.
Глава 4, с. 20
І смеркає, і світає,День божий минає,І знову люд потомленийІ все спочиває.Тілько я, мов окаянний,І день і ніч плачуНа розпуттях велелюдних,І ніхто не бачить,І не бачить, і не знаєОглухли, не чують;Кайданами міняються,Правдою торгують.І господа зневажають,Людей запрягаютьВ тяжкі ярма. Орють лихо,Лихом засівають,А що вродить? побачите,Які будуть жнива!Схамениться, недолюди,Діти юродиві!Подивиться на рай тихий,На свою країну,Полюбіте щирим серцемВелику руїну,Розкуйтеся, братайтеся!У чужому краюНе шукайте, не питайтеТого, що немаєІ на небі, а не тількоНа чужому полі.В своїй хаті своя й правда,І сила, і воля.Нема на світі України,Немає другого Дніпра,А ви претеся на чужинуШукати доброго добра,Добра святого. Волі! волі!Братерства братнього! Найшли,Несли, несли з чужого поля