Відомий світовий бестселер
Софі підвела очі.
— Світовий бестселер? Ніколи не чула про це.
— Ви тоді ще були надто юні. Він викликав помітний резонанс наприкінці вісімдесятих. Ці автори досить гучно заговорили про походження Христа.
— А якою була реакція церкви?
— Звичайно ж, бурхливою. Але цього й слід було очікувати. Зрештою, то була таємниця, яку Ватикан намагався поховати ще в четвертому столітті. Частково саме це було причиною хрестових походів. Зібрати інформацію, щоб знищити її.
Софі глянула на Ленґдона, який ствердно кивнув.
— Софі, історична достовірність цього має вагомі докази.
— Зрозумійте, — сказав Тібінґ, — церква мала могутню мотивацію приховувати це. Дитина Ісуса розхитала б усе, чого вони вчили світ про божественість Христа і про те, що християнська церква є єдиним способом прилучитися до божественного й увійти в царство небесне.
— П’ятипелюсткова троянда, — мовила Софі, несподівано вказавши на корінець книги Тібінґа. Точнісінько такий самий малюнок, як на палісандровій скриньці.
Тібінґ глянув на Ленґдона й усміхнувся.
— Вона спостережлива! — Він обернувся до Софі: — Це символ Пріорату для Грааля. Для Марії Магдалини. Оскільки церква заборонила її ім’я, Марія Магдалина здобула багато таємних імен — Чаша, Святий Грааль… і Троянда, Роза.
— Річ у тім, — сказав Ленґдон, — що всі ці книги мають на меті довести одну й ту саму історичну істину.
— Що Христос був батьком? — Софі все ще мала сумніви.
— Так, — сказав Тібінґ, — і що Марія Магдалина була тим лоном, яке носило Його Королівський Рід. Пріорат Сіону і досі поклоняється Марії Магдалині як Богині, Святому Граалю, Троянді, Великій Матері.
У пам’яті Софі знову промайнув той ритуал, який вона бачила у підвалі дідового будинку.
— Згідно з Пріоратом, — продовжував Тібінґ, Марія Магдалина була вагітна на час розп’яття. Щоб зберегти ще не народжене дитя Христа, у неї був єдиний вихід: тікати зі Святої землі. З допомогою перевіреної людини, Йосипа з Арімафеї, Марію Магдалину таємно переправили до Франції, яка тоді називалася Галлією. Там, у юдейській громаді, її прихистили. Саме тут, у Франції, вона народила дочку. Її звали Сара.
Софі підвела очі.
— Вони навіть знають ім’я дитини?
— Більше того. Життя Магдалини і Сари були детально описані. Євреї Франції вважали Марію Магдалину таємною королевою. Незліченні послідовники тих часів описували у своїх хроніках чи не кожен день Марії Магдалини у Франції, включаючи день народження Сари, і склали родове дерево її нащадків.
Софі була спантеличена.
— Невже існує родове дерево Ісуса Христа?
— Авжеж! І воно, здогадно, є одним із наріжних каменів документів про Сангрил. Повна генеалогія перших нащадків Христа.
— Але який сенс у цих документах з родовідним деревом? — спитала Софі. — Це не доказ. Історики, скоріш за все, не зможуть підтвердити, чи воно є справжнім.
— Те саме стосується й Біблії, — усміхнувся Тібінґ.
— Тобто?
— Тобто річ у тому, що історію завжди пишуть переможці. Коли конфліктують дві культури, переможену відсторонюють і переможець пише книги з історії — книги, які прославляють його справи. Документи Сангрил просто оповідають інший бік історії Христа. Зрештою, ви приймете ту чи іншу версію і вона стане предметом вашої віри і особистого вивчення, але принаймні інформація має зберегтися вся. Документи про Сангрил налічують десятки тисяч сторінок і, як свідчать очевидці, які бачили цей скарб, зберігаються в чотирьох величезних скринях. Вважається, що в тих скринях найдостовірніші документи — тисячі сторінок нефальсифікованих текстів, написаних до часів Константина.
Їх писали ранні послідовники Христа, які шанували Його як цілком земного учителя і пророка. Кажуть, серед тих скарбів знаходиться і легендарний документ — манускрипт, існування якого припускає навіть Ватикан. Як твердять, це книга проповідей Ісуса, ймовірно написана Його власною рукою.
— Рукою Ісуса Христа?
— Звичайно! — сказав Тібінґ. — А чому б Ісусові було не писати про власне духовне пастирство? Здебільшого в ті часи писали про це. Ще один вибуховий документ серед тих скарбів — це манускрипт, який називається «Щоденники Марії Магдалини». Це, так би мовити, звіт Марії Магдалини про її стосунки з Христом, про Його розп’яття та її життя у Франції.
Софі довго мовчала.
— І ці чотири скрині документів були тими скарбами, які тамплієри відкопали під Соломоновим Храмом?