Вона простягла їм руку. У неї був приємний текучий голос. На шиї в неї висіли окуляри в масивній роговій оправі.
— Я можу вам чимось допомогти?
— Так, дякую, — відповів Ленґдон, — мене звуть…
— Роберт Ленґдон, — вона мило всміхнулася, — я впізнала вас, у нас є дещо з ваших книжок і дослідницьких праць.
Ленґдон усміхнувся їй у відповідь.
— Цей моя товаришка Софі Неве. Якщо не важко, ми б дуже хотіли знайти з вашою допомогою деяку інформацію. Розумію, ми прибули без попередження. Мій друг дуже добре говорив про вас. Сер Лью Тібінґ, — він відчув гострий сум, вимовивши це ім’я, — британський королівський історик. Ви, певне, знаєте його.
Гетем засяяла й усміхнулась у відповідь.
— Так, звичайно. Це така особистість! Просто фантастика. І все та сама дослідницька мета. Грааль, Грааль, Грааль. Можу поклястися, ця людина скоріше помре, ніж відступиться від своїх пошуків.
— То чи не могли б ви допомогти нам? — спитала Софі. — Це важливо.
— Не буду казати, ніби я дуже зайнята зараз. То чим я можу вам допомогти?
— Ми шукаємо одну могилу в Лондоні.
Гетем здивовано глянула на них.
— У нас їх двадцять тисяч. Чи можете ви бути точнішими?
— Це могила лицаря. Ми не знаємо імені.
— Лицаря. Все одно дуже мало даних.
— Ми небагато знаємо про лицаря, якого шукаємо, — сказала Софі, — але ось що у нас є.
Вона витягла клаптик паперу.
Той лицар в Лондоні лежить, що папа хоронив,
Що плід тяжких його трудів святий накликав гнів.
Бібліотекарка заінтриговано глянула на своїх гостей.
— Як свідчить ця поезія, лицар зробив щось таке, що викликало незадоволення Господа, але папа був настільки милосердний, що поховав його в Лондоні.
Ленґдон кивнув.
— А це узгоджується з логікою? — Гетем наблизилась до одного з бібліотечних комп’ютерів. — Подивимося, про що можна довідатись, якщо отак імпровізовано задати пошук, — вона ще раз зазирнула в папірець, а потім стала набирати слова. — Для початку задамо логічний пошук з кількома обов’язковими ключовими словами і глянемо, що в нас вийде.
— Дякуємо.
Гетем набрала кілька слів:
Лондон лицар папа
Клацнувши на кнопку пошуку, вона сказала:
— Я прошу систему показати нам усі документи, повний текст яких містить усі ці три ключових слова. Ми отримаємо багато зайвого, але розпочнемо з цього.
Екран показав перші позиції, і Гетем глянула на числове поле внизу екрана — приблизна кількість знайденої інформації. Очевидно, все це було зовсім не те, що їм потрібно.
Приблизна кількість результатів: 2692
Вона нахмурилась і перестала шукати.
— А більше ніяких орієнтирів?
Вона знала головну причину, яка гнала людей до Лондона в пошуках лицарів. То був Грааль.
— Ви друзі Лью Тібінґа, ви в Англії і ви шукаєте лицаря, — вона склала руки, — тож я можу припустити, що і ви шукаєте Грааль.
Ленґдон і Софі спантеличено обмінялися поглядами. Гетем розсміялась.
— Мої друзі, якби я мала бодай шилінг за кожен пошук Рози, Марії Магдалини, Сангрила, Меровінґів, Пріорату Сіону і так далі, і так далі! Усі так люблять таємниці!
А потім зняла окуляри й глянула на своїх гостей:
— Мені треба більше інформації.
Бібліотекарка збагнула без слів, що їхнє бажання щось приховати було подолано іншим бажанням: отримати швидкий результат.
— Ось, — буркнула Софі Неве, — це все, що ми знаємо.
Взявши в Ленґдона ручку, вона написала на клаптику паперу ще два рядки і простягла Гетем.
Шукайте кулю: місце їй у нього на могилі,
У лоні сім’я в ній лежить, в її рожевім тілі.
Гетем ледь усміхнулась. «Так, знову Грааль», — подумала вона. А потім підвела очі від папірця.
— Чи можу я спитати вас, звідки у вас цей віршик? І навіщо ви шукаєте кулю?
— Спитати ви можете, — сказав Ленґдон, дружньо усміхаючись, — але це дуже довга історія, а в нас мало часу.
— Звучить так, ніби ви чемно хочете сказати: не ваша справа.
— Ми навіки будемо вашими боржниками, Памело, — сказав Ленґдон, — якщо ви допоможете нам знайти, хто цей лицар і де його поховано.
— Добре, — відповіла Гетем, задаючи пошук наново.
Шукати:
Лицар Лондон Папа Могила
У межах ста слів від: