Імператором став Тум-Бумва — єдиний, хто вважав, що цей острів варто захищати. Бувши маніяком, Тум-Бумва звелів побудувати на Сан-Лоренцо великий кафедральний собор і фантастичні фортифікації на північному березі острова, де нині розташована приватна резиденція так званого президента республіки.
На цю фортецю ніхто ніколи не нападав, і жодна людина при здоровому глузді не могла знайти хоч одну причину, щоб напасти. Ці стіни ніколи нічого не захищали. У процесі будівництва, як кажуть, померло тисяча чотириста робітників. З них майже половину було привселюдно страчено за відсутність належного завзяття в роботі.
У 1916 р. на Сан-Лоренцо прибув Касл і заснував компанію з виробництва цукру. Тоді, у зв’язку з Першою світовою війною, почався цукровий бум. На острові не було ніякого уряду. Компанія вважала, що плантацію цукрової тростини можна влаштувати навіть на глиняних та піщаних ланах Сан-Лоренцо, якщо зважити на високу ціну цукру. Ніхто не заперечував.
Коли в 1922 р. прибули Мак-Кейб із Джонсоном і проголосили, що беруть владу у свої руки, компанія «Касл Цукор» флегматично відсторонилась, ніби пробудившись від поганого сну.
58 Тиранія з відмінністю
«Це була принаймні одна риса нових завойовників Сан-Лоренцо, справді нова», — писав молодий Касл. Мак-Кейб та Джонсон мріяли створити на Сан-Лоренцо своєрідну Утопію.
З цією метою Мак-Кейб провів ретельну ревізію економіки та законів.
Джонсон розробив нову релігію. Касл тут знову наводить іще одне каліпсо:
Читаючи, я відчув, що хтось смикає мене за рукав пальта. Я підняв очі й побачив маленького Ньюта Гоніккера, який стояв у проході переді мною.
— Я подумав, чи не хотіли б ви піти до бару, — сказав він, — і трохи підняти настрій.
Так ми й зробили — пішли і трохи випили, у Ньюта дещо розв’язався язик, настільки — що він розповів мені деякі речі про Зінку, його маленьку російську подружку-танцюристку. Їхня любов, розповідав він, звила собі гніздечко в батьковому котеджі на мисі Код.
— Може, у мене й не було весілля, але, зрештою, медовий місяць я мав.
Він змалював мені цю ідилію: вони з Зінкою годинами сиділи обійнявшись, мов у колисці, у старому білому плетеному кріслі Фелікса Гоніккера, дивлячись на море.
І Зінка танцювала для нього.
— Тільки уявіть: жінка танцює для мене одного.
— Як я бачу, ви ні про що не шкодуєте.
— Вона розбила мені серце. І це не дуже приємно. Але це була плата. У цьому світі ти отримуєш те, за що платиш.
Він запропонував галантний тост.
— За коханих та дружин! — вигукнув він.
59 Застебніть ремені безпеки
Ми з Ньютом, Г. Лов Кросбі та кількома незнайомцями сиділи в барі, коли Сан-Лоренцо з’явився серед моря під нами. Кросбі розповідав про писантів.
— Знаєте, що я називаю писантом?
— Я чув це слово, — сказав я — але, очевидно, воно не викликає в мене таких емоційних асоціацій, як у вас.
Кросбі був уже добряче напідпитку і, як це притаманно всім п’яним, уважав, що коли говориш дружелюбно, то можна бути відвертим. Отже, він дружелюбно та відверто заговорив про зріст Ньюта — цієї теми доти ніхто в барі не торкався.
— Я не маю на увазі таких малюків, як цей, — Кросбі повісив руку, товсту, мов окіст, на плече Ньюта. — Писант — це якийсь різновид мурахи, крихітної та в’їдливої. Але чоловіка робить писантом не зріст, а спосіб мислення. Мені доводилось бачити хлопців у чотири рази вищих за цього малого, але вони були писантами. А ще я знав коротунів, може, і не таких маленьких, як ось цей, але досить малих, їй-бо, проте я назвав би їх справжніми чоловіками!
— Дякую, — сказав Ньют люб’язно, навіть не глянувши на важку руку на своєму плечі.
Мені ще не траплялись люди, які б уміли так спокійно зносити принизливі фізичні вади. Я був у захваті.