Сосій — ім’я раба, дійова особа в «Осах».
Сосікл — афінський політичний діяч («Оси», 78).
Сострата — жіноче ім’я («Хмари», 678; «Оси», 1397).
Софокл (496–406 pp. до н. е.) — великий грецький драматург, один із творців античної трагедії в її класичній формі. Із 120 його трагедій і сатиричних драм до нас дійшло 7 трагедій: «Антігона», «Цар Едіп», «Електра», «Еант», «Трахінянки», «Філоктет», «Едіп в Колоні». Крім того, зберігся фрагмент драми «Слідопити» («Мир», 532. 695; «Жаби», 79. 787).
Спарта — див. Лакедемон (неодноразово згадувана в комедіях Арістофана).
Сперхей — річка у Фессалії («Жаби», 1383).
Стікс — річка у підземному царстві («Жаби», 470).
Стілбід — афінський віщун («Мир», 1032).
Стратілліда — провідниця хору жінок у «Лісістраті».
Стратон — розбещений афінський юнак, приятель Клісфена («Ахарняни», 122).
Стрімодор — ім’я старика («Лісістрата», 258).
Суній — мис у південно-східній частині Аттіки з славнозвісним храмом Посейдона («Хмари», 401).
Сфенебея — дружина аргоського царя Прета, яка даремно намагалася спокусити свого гостя Беллерофонта («Жаби», 1044. 1050).
Сфенел — трагічний поет, який розтратив усе майно, накінець продав свої театральні пожитки («Оси», 1313).
Сфінкс — крилате страховище з жіночими грудьми, жіночою головою, а з тулубом лева та зміїним хвостом, породжене Піфоном і Єхидною («Жаби», 1287).
Тавропола (досл. «везена биком») — епітет богині Артеміди («Лісістрата», 467).
Тайгет — гірський хребет на півдні Пелопоннесу, неподалік Спарти («Лісістрата», 117, 1323).
Тантал — син Зевса, цар Фрігії. За злочини проти богів засуджений у підземному царстві на вічний голод і спрагу («Жаба», 1232).
Тартар у ширшому розумінні — підземне царство мертвих, у вузькому — місце вічних мук у цій країні («Хмари», 192).
Тевкр — грецький герой Троянської війни («Жаби», 1042).
Теламон — міфічний цар о. Саламіна («Лісістрата», 1263).
Телей — сучасник Арістофана, висміяний як ненажера і марнотрат («Мир», 1009).
Телеф — син Геракла, володар Місії в Малій Азії. Поранений списом Ахілла, був потім вилікуваний іржею з цього списа. У мелодраматичній п’єсі Евріпіда Телеф виступав у лахмітті з жебрачок) торбою («Ахарняни», 430;' «Жаби», 855. 864; «Хмари», 922).
Тенарський мис — мис на півдні Пелопоннесу, тут, згідно з уявленнями стародавніх греків, був вхід у підземне царство. Тут був і славнозвісний храм Посейдона («Ахарняни», 510; «Жаби», 187).
Теофраст — ближче не відомий афінянин («Оси», 1302).
Терей — міфічний фракійський цар, одружений з Прокною. За зганьблення сестри дружини Прокни був перетворений в одуда, а Філомела і Прокна, які замордували сина царя Ітіса і засмажене тіло подали йому як їжу, перетворились у солов’я і жайворонка («Лісістрата», 585).
Тесей — аттічний герой, уславлений багатьма подвигами, засновник афінської держави, спускався з другом Піріфоєм в Аїд, щоб викрасти Персефону («Жаби», 142).
Тімон — людиноненависник («Лісістрата», 823, 826).
Т ін даріди — див. Кастор і Полідевк.
Тісіад — якийсь афінянин («Оси», 402).
Тіфон — коханий богині Еос. Вона випросила в Зевса для нього безсмертя, але забула попросити вічну молодість. Коли Тіфон став дряхлим стариком, Еос розлюбила його й перетворила в цикаду («Ахарняни», 688).
Трикоріфські драговини (або Трикоріф) — болотиста місцевість в Аттіці («Лісістрата», 1047).
Трігей (досл. «виноградар») — головний персонаж комедії «Мир», який, відгодувавши жука-гнойовика, піднімається на ньому на Олімп, щоб домогтися в богів миру для людей.
Тлеполем — легендарний грецький герой, син Геракла («Хмари», 1266).
Тріто (або Трітогенея) — культове ім’я Афіни («Хмари», 989; «Лісістрата», 364).
Тріптолем — легендарний аттічний царевич, вихованець богині Деметри («Ахарняни», 48. 55)..
Трофоній — культовий епітет Зевса. Печера Трофонія — оракул у Беотії, про який ходили неймовірні чутки як про місце жаху («Хмари», 508).
Фаілл — славний скороход, учасник Саламінської битви («Ахарняни», 213; «Оси», 1206).
Фалерон — порт на узбережжі Аттіки («Ахарняни», 901).
Фалес — божество продуктивних сил природи, уособлення фала («Ахарняни», 263).