Бeотієць
Ну й додумався!
Комар, вода, світильник, кораблі горять…
Нікарх
(до глядачів)
Ви будете за свідків.
Дікеополь
Та заткни його!
Подай соломи. Буду пакувати вже.
Ловлять донощика й запаковують його.
Перша половина хору
930 В'яжи, пакуй як слід його,
Щоб у дорозі гостеві
Ця покупка
на кусні не розбилась.
Дікеополь
Авжеж, подбаю я про це.
Хай стогне, плаче цей горщок,
Що тріс в огні,
проклятий небом посуд.
Перша половина хору
Яка ж із нього користь?
Дікеополь
Він для всього придатний:
зливати бруд, мутити суд,
А ще наклепникам світить.
І добре в нім
Варити всякі… справи.
Друга половина хору
940 Та хто схотів би для потреб
Тримати дома цей горщок,
що день і ніч
Тріщить, не зна спокою?
Дікеополь
(закінчивши пакувати)
Та витривалий він зате:
сюди-туди кружи-верти.
Не лусне він,
Хоч став уверх ногами.
Друга половина хору
Оце так упаковка!
Бeотієць
Я зароблю не мало.
Друга половина хору
Ну й на здоров'я, гостю наш!
Бери його — й щаслива путь.
950 Неси його,
Куди провадять очі.
Дікеополь
Запакував паршивця. Фу, аж піт пройняв!
Бери вже, беотійцю, той горщок собі.
Бeотієць
Підстав-но спину під вантаж, Ісменію.
Дікеополь
Нестимеш обережно, хоч і ноша ця —
Не варта й жмуту клоччя, але все-таки
Хоч тим примітна, що тим разом зиск якийсь
Людині буде навіть… від донощика.
Беотієць виходить.
Вбігає слуга Ламаха.
Слуга Ламаха
А де хазяїн?
Дікеополь
Я ось тут. Чого тобі?
Слуга Ламаха
960 Для узливання Ламах наказав мені
На драхму в тебе закупити рябчиків,
На три — вугрів копайських, то прошу тебе…
Дікеополь
Який ще Ламах захотів тих ласощів?
Слуга Ламаха
Страшний: Горгона люта на щиті його,
А на шоломі — три хвостища-китиці.
Дікеополь
Хоч би й щита заставив, не продам йому;
Над воблою хвостищем хай помахує.
(Показуючи на батоги).
А крик учиниш, — ось наглядачі мої.
(Бере закуплені товари).
Ну що ж, іду я. Бач, куріпки, рябчики
970 Мене обсіли. Чим погані китиці?
(Виходить).
Перша половина хору
Гей, поглянь,
місто все,
Глянь-но ти на мужа того,
Хитрого-премудрого:
Лиш собі мир уклавши,
різними товарами торгує він.
І придбав-закупив
те, без чого дім — не дім:
Посуд, хліб,
ще й до хліба.
Провідця першої половини хору
Блага всі самі собою радо йдуть йому до рук.
Ні, війни я вже ніколи в свою хату не пущу.
За моїм столом, розлігшись, не співати більше їй,
980 Cивій злюці, на підпитку пісню про Гармодія.
В дім щасливий і заможний увірвавшися, вона
Все і трощить, і плюндрує, все вверх дном переверта,
Громить, нищить, шаленіє. А коли порадиш їй:
Ляж, спочинь, вина старого мирний келих ти пригуб, —
Ще лютіше бешкетує, палить огорожі нам,
Чавить грона виноградні, топче, клята, геть усе.
Друга половина хору
Гляньте ви,
Гордо як
він до столу он сідає,
стравами пишаючись.
Пір'я птиць, знак достатку,
купами зсипає за порогом він.
Посестро-подруго
Афродіти і Харіт,
злинь до нас,
мила Згодо!
Провідця другої половини хору
990 О як довго, ясночола, уникала ти мене!
Я не знаю, як це досі нас Ерот не поєднав,
Хлопчик, наче на малюнку, ще й з віночком круг чола?
Може, я тобі не пара, може, надто вже старий?
Та, коли моєю будеш, — три дарунки дам тобі:
Виноградом для початку гарну площу засаджу,
А тоді її у коло візьмуть смокви молоді.
Ну і знову підуть лози — все старому по плечу!